Кам'янський державний історико-культурний заповідник
Пт, 14.08.2020, 11:03
Меню сайту

Форма входу

Пошук

Календар
«  Червень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930

Архів записів

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 78

Наші друзі

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Календар свят
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Кам'янська районна державна адміністрація Міністерство культури України Управління культури Черкаської ОДА
Кам'янка 
Головна » 2020 » Червень » 19 » Діяльність “Просвіти” у Кам’янці на початковій стадії Української революції 1917 – 1921 рр.
12:58
Діяльність “Просвіти” у Кам’янці на початковій стадії Української революції 1917 – 1921 рр.

Заборонені й жорстоко переслідувані царським режимом, громадсько-культурницькі організації “Просвіти” почали активно відроджуватись з початком революційних подій 1917-го року. Їхня розгалужена мистецько-світоглядна діяльність сприяла поширенню звичаїв і традицій українського народу, вихованню молоді в національному дусі та консолідації української нації в цілому.
На відміну від нестійкої й напруженої політичної ситуації, культурно-освітня сфера в 1917 р. у Кам’янці набула прийнятних темпів розвитку. Цьому сприяла активна співпраця місцевої громади та їхнього представницького органу – Кам’янського волосного комітету, утвореного у березні 1917-го року. Чи не найкраще така насичена суспільна взаємодія проявилась у русі за утворення товариства “Просвіта”. 
Одним із головних ініціаторів заснування “Просвіти” був довголітній керівник місцевого гуртка художньої самодіяльності, колишній солдат Максим Салабай. Цей гурток діяв тут ще з 1900 р. за безпосереднього сприяння Максима Федоровича. Він, як актор-аматор, марив сценою і після відвідин у Єлизаветграді (суч. м.Кропивницький) виступу легендарної трупи Марка Кропивницького вирішив організувати у Кам’янці театр. Досить швидко М.Салабай знайшов талановиту когорту молоді, яка успішно робила постановки творів Г.Квітки-Основ’яненка, Т.Шевченка, І.Тобілевича та ін.
З початком революційних баталій 1917 р. драматичний гурток значно активізував свою діяльність. І от у травні-місяці М.Салабай в будинку земської школи Кам’янки організував показ вистави “По ревізії”. Характерно, що виручка від продажу квитків пішла саме на заснування товариства “Просвіта”. Незабаром – на початку червня – була проведена ще одна вистава. Тут уже зароблені кошти витратили на утворення бібліотеки-читальні. По-суті, червень 1917 р. і є датою заснування “Просвіти” у Кам’янці.
Звістка про утворення товариства дуже швидко розповсюдилась по містечку й околицях. Люди із захопленням сприйняли цю новину, почали масово записуватися до організації й надсилати на її потреби гроші, книги та ін. Вже невдовзі, у липні 1917 р., Кам’янська “Просвіта” акумулювала в себе значні матеріальні й культурні ресурси. На той час у її складі було вже близько 200 представників, зібрано чималі кошти, організовано добрий хор і 2 оркестри (духовий і струнний), засновано театральний та лекційний гуртки, влаштовано бібліотеку й читальні. Окрім описаних вище вистав, Кам’янська “Просвіта” у червні-липні 1917 р. провела кілька прилюдних читань і лекцій про сучасні події в Україні.
Не зважаючи на відносно тривале і досить успішне існування просвітянської організації, у Кам’янці було вирішено влаштувати офіційне відкриття товариства. Цільова направленість такого заходу – демонстрація відродження національно-культурного життя в Україні. Офіційна “ініціація” “Просвіти” у Кам’янці відбулась у неділю 20 липня (1 серпня за новим стилем) 1917 р. Дана процесія була розбита на низку заходів.
Свято розпочалося з відправлення панахиди за Тарасом Шевченком і покійними українськими діячами на народній ниві. Потім, після промови голови товариства Д.Гончаренка, з національними прапорами, оркестрами та піснями люди вирушили ходою через усе містечко. На уквітчаних і запряжених волами возах їхали гарно одягнені в національні вбрання дівчата. Як вказує преса тих часів, настрій в усіх був піднесений і святковий. Кожний відчував, що це дійсно велика подія і в житті почалося щось справді нове, гарне, радісне. Після завершення урочистої ходи влаштували обід, який селяни за свій кошт організовували для учасників і численних гостей із сусідніх сіл.
Увечері у Великому саду Давидових (сучасний парк імені Декабристів) проходили святкові гуляння з приводу заснування “Просвіти”. Народний інспектор з волосного комітету особисто взяв дозвіл у власників містечка на проведення тут такого дійства. Давидові, власне, вибору і не мали, не бажаючи ще більше псувати і так напружені стосунки із селянством. Хоча відверто агресивних настроїв, як одна, так й інша сторони у взаємному ставленні одна до одної на той час іще не мали. Більше того, останній власник Кам’янки – Лев Олексійович Давидов – взагалі прихильно ставився до цих просвітницьких заходів, брав особисту участь у святі й допомагав його організації матеріально. Його дружина – Маріанна – також долучилась до цього дійства. Вона наказала садівникам нарвати різні сорти квітів і прикрасити ними окремого воза. Потім сюди сіли кучер, служниця і донька Давидових Олена, з повною корзиною троянд. Весь цей екіпаж вирушив на гуляння до парку. Селянам дуже сподобався такий святковий транспорт, різні квіти, котрі люди швидко розкупили.
В ході гулянь на одному із майданчиків навпроти Пушкінського гроту був влаштований буфет. Тут же розташувалися музиканти і танцювали люди. Повсюдно в парку окремими групами прогулювались мешканці міста, насолоджуючись краєвидами, лускаючи насіння та співаючи народних пісень. По-суті, це було перше офіційне відвідання селянами “панського” парку, обнесеного на той час 3-метровим парканом, що відділяв простолюдинів від заможних власників. Зазначимо, що попри такі обставини, фактів агресії й наруги над поміщицьким майном у парку не спостерігалось. Не зважаючи на спокусу і домінантну силу народних мас, ніхто не вирвав жодної квітки й не поламав дерев та кущів.
Загальний настрій у людей на святкуванні був просто неймовірний, що яскраво підтверджують часописи того періоду: “На гулянці, як і в поході, брали участь всі люди – старе і мале, без різниці нації і стану. Було мило дивитися, як на цьому святі зібралися всі наші громадяни і не було тут ні пана, ні мужика, ні елліна, ні іудея, а були тільки люди, що раділи, святкували і душею відчували, що сталося щось велике, яке утворює надію на щось краще, на об’єднання на чомусь ліпшому, що несе з собою будуччина”. 
Кам’янська “Просвіта”, як і по всій Україні, природно, орієнтувалась на владу Української Центральної Ради (УЦР), всіляко підтримуючи її діяльність. Ще в перші місяці роботи головного українського представницького органу був створений спеціальний Національний фонд, куди пересилали кошти для матеріального забезпечення Ради. При офіційному відкритті “Просвіти” у Кам’янці цей фактор був врахований. Вхід до парку (в тому числі для Давидових) зробили платним, окремо збирали кошти на Національний фонд, також сюди відраховували частку від продажу літератури. У підсумку, народні гуляння дали чистого прибутку 275 крб., половина з яких пішла на потреби “Просвіти”, а іншу частину переслали до Центральної Ради.
Останній з відомих епізодів діяльності Кам’янської “Просвіти” у 1917 р. стався наприкінці серпня. Тоді у каретному сараї, переобладнаному під театральне приміщення, відбувся показ вистави І.Котляревського “Наталка-Полтавка”. Вже традиційно, вхід був платним – за квитками. Однак, це аж ніяк не зменшило ажіотажу. Людей набилась повна зала, а сама вистава, попри аматорський склад акторів, відзначалась досить високою художньою якістю. Згодом, починаючи з осені 1917 р., культурне життя нашого краю гасне на фоні потужної канонади суспільно-політичних трансформацій. Після більшовицької окупації України всі структури місцевих “Просвіт” ліквідували, фактично переобладнавши їх на радянські структури пропагандистських органів.

Олександр Мушта, 
завідувач музеєм Пушкіна і Чайковського
Кам’янського заповідника

Прикріплення: Картинка 1
Переглядів: 35 | Додав: zapovidnuk1995 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Кам'янський ДІКЗ © 2020
Конструктор сайтів - uCoz