У фондах Кам`янського державного історико- культурного заповідника зберігаються світлини, на яких зафіксовано пам`ятник П.І.Чайковському, який було встановлено у 1960 р. на честь 120-ї річниці з дня народження композитора у парку ім. Декабристів на місці, де зараз знаходиться скульптурна композиція «Декабристи в Кам`янці».Автор пам`ятника Галина Абрамівна Павлівкер – скульптор, член НСХУ з 1951р.
Народилася Галина Абрамівна Павлівкер у Києві 25 березня 1922р. Закінчила Київський художній інститут. Працювала в галузі скульптури, живопису, графіки. Основні її роботи: «Чайковський в Україні»(1958р.); «Брат і сестра» (1979 р.); «Поема про Лесю»(1972-1992рр.); «Реквієм»(1972-1980рр.); «Портрет скульптора М.Гельмана»(1980р.).
Творча діяльність Г. А. Павлівкер охоплює період 60-80рр. XX ст. Кожна робота скульптора має свою тему та ідею, які розкриваються мовою пластичних образів. Щоб зрозуміти їх необхідно уявляти історичні умови, в яких створювалася та чи інша робота. Так, за часів хрущовської відлиги (60-ті роки) відбулася перша хвиля демонтажу пам'ятників діячам СРСР, а 70-80-ті роки – це роки будівництва розвинутого соціалізму. Саме в період 40-70-х років монументальна скульптура починає відігравати активну роль декоративної або просторової складової в архітектурі окремих будівель чи будівельних комплексів, парках,на автострадах, під`їзних шляхах до міста, тощо [2, 57]. Скульптор Г.Павлівкер, не порушуючи загальних тенденцій монументального мистецтва тих часів, намагається естетично індивідуалізувати тогочасний інтер`єр парку ім. Декабристів, спираючись на історію нашого міста.
З документальних джерел відомо, що композитор П.І.Чайковський приїздив у Кам`янку близько 30 років. Тут жила його рідна сестра Олександра, тут він зустрічався зі своїми улюбленими племінниками, тут, у Кам`янці, він творив. Кам`янку, в повній мірі, можна назвати українською батьківщиною композитора, бо саме з його уст прозвучали слова – «Я можу бути щасливим або в Кам`янці, або наодинці. Середини між цим не існує».
Працюючи над створенням лірично-поетичного образу великого композитора, Галина Абрамівна не тільки увіковічнила пам`ять про нього, а й намагалася у скульптурі філософськи осмислити загальнолюдські тези про любов і красу, духовний розвиток людини, про роль творчої особистості в суспільстві.
Сюжет скульптури П.І. Чайковського доволі простий: композитор, прогулюючись, спинився і поклав ліву руку, ймовірно, на одну із прикраси стародавнього давидівського парку. Він схилив голову в лірико-поетичній задумі. Чайковський ніби проспівує в голові якусь музичну фразу, що почув у шелесті листя, чи в легенькому подихові вітерця або в нерозбірливому шепотінні тясминських хвильок. Його права рука відставлена і відведена трішки назад.Можливо, це диригентський жест, за допомогою якого композитор намагається запам’ятати мелодію свого майбутнього твору. Музика звучить не тільки в думках у композитора, вона у всьому його єстві, музика в його постаті, музика навколо нього, і це –музика природи.
Композиційно, для вирішення тематико-ідейних та художніх задач, поставлених при створенні скульптури композитора, Галина Абрамівна обирає південну частину центральної алеї парку ім. Декабристів. Адже просторове і природне оточення конкретизує скульптурний образ Чайковського, доповнює його виразність, поєднує композитора і природу, яку, до речі, він любив надзвичайно.
Важливу роль у виявленні художньої сутності скульптурного образу відіграє світло і тінь, а також джерело освітлення скульптури. На мій погляд, освітлення постаті Чайковського у мить творіння музики вирішено скульптором талановито. Постать композитора обернена лицем на північ і сонце, наче ореол, увесь день обертається навколо композитора. Саме цим підкреслюється божественна сутність таланту його творчої особистості. Підтвердженням цього є і картина А. К. Дяченка «Відкриття пам`ятника Чайковському у Кам`янці» (1965р.), що також зберігається у фондах заповідника. Широка панорама лівого берега Тясмина, нескінченне небо, високий п`єдестал скульптури композитора зорово ставить Чайковського десь між небом і землею. Він, як посланець Всевишнього, мовою звуків розповідає людям про Любов, Красу і Добро. Це його місія. Це місія митця.
Г.А. Павлівкер згадувала, що скульптура Чайковського була вилита із пластмаси і тонована під бронзу. Виблискуючи на сонці,бронза надавала ще більшої значущості образу Чайковського, надзвичайно творчої особистості[3].
В художньому задумі будь-якого пам`ятника велика роль належить п`єдесталу. Це не просто постамент під фігурою, щоб краще було видно, а це саме той постамент, на який піднесено особистість за її заслуги. Він повинен відповідати архітектурно-просторовому оточенню, характеру, стилю і масштабу пам`ятника в цілому. Найбільш прийнятне співвідношення фігури до п`єдесталу – 1:1, хоча зустрічаються й інші пропорції [1,92 ]. Наразі нам не відомі масштаб і пропорції пам`ятника П.І. Чайковського,хоча судячи з фотографій скульптури і картини А.К. Дяченка, ми можемо сказати про пропорції скульптурної фігури композитора до п`єдесталу саме 1:1.
Таким чином, різні композиційні аспекти, використані скульптором Павлівкер Г.А., розвивають художню ідею пам`ятника, збагачують скульптуру Чайковського і роблять її багатогранною. Постава фігури, поза, жести, їхня динаміка композиційно вирішені так, що стає зрозумілим зміст пам`ятника. Виразність відчувається не тільки в обличчі, а й в усьому монументі, відповідність зовнішньо пластичного вигляду гармонійна внутрішньому світові композитора. Даний аспект мистецького поєднання вирішені скульптором у повній мірі. 
Пам`ятник П.І. Чайковському у форматі зображення в повний зріст на п`єдесталі був першою монументальною скульптурою в нашому місті. Він прикрашав парк до 1975 року. Подальша доля пам`ятника П.І.Чайковському скульптора Г.А. Павлівкер невідома.

Бібліографія

1. Виппер Б.Р. Введение в историческоеизучениеискусства./Б.Р. Шмидт.-Москва:Изобразительноеискусство, 2005.-92с.
2.Крылов С. Н. К Вопросу о тендденциях в монументальной живописи СССР 1960-х годов // Инновации в науке: сб. ст. по матер. LIII междунар. науч.-практ. конф. № 1(50).ЧастьI.–Новосибирск: СибАН, 2016.-57с.
3. Матеріалипольовихдосліджень автора.- Спогади Г. А. Павлівкер ( 1922р.н., уродженки м. Київ) записані у квітні 2015р. науковим співробітником КДІКЗ А. Єфремцевою.
4.ШмидтИ.М. Беседы о скульптуре./И.М. Шмидт.-Москва:Искусство, 2003.- 132с.