До лютневого освітнього фестивалю Мистецький арсенал підготував серію лекцій і тренінгів для музейників. Ці лекції і тренінги мають на меті побудувати платформу для міжмузейної мережі та співпраці, а також для обміну досвідом і напрацюваннями. 
   Для розвитку своїх професійних навиків та внеску новизни в музейну роботу, наукові співробітники музею О.С. Пушкіна і П.І. Чайковського Губенко В. та Юзько Л. відвідали тренінг Софії Рябчук «Діти в музеї», що проходив в рамках освітнього фестивалю Мистецького арсеналу.
    Авторка і ведуча тренінгу – Софія Рябчук, експертка в сфері культурного розвитку дитини та музейної освіти для дітей, лекторка, перекладачка, мама трьох дітей. Як стипендіатка програм Фулбрайта і Gaude Polonia вивчала дитячі музейні програми у США та Польщі. Ініціаторка Дня неспішного мистецтва в Україні. 
   Під час тренінгу говорили про потреби дитячих аудиторій, світові тренди та способи роботи з дітьми. Сам тренінг проходив у досить дружній атмосфері, адже Софія Рябчук створила атмосферу за методом “рівний-рівному”, тобто себе вона не підносила так би мовити вище інших, а спілкувалася на рівних. 
    Головною метою тренінгу Софії, було подолання стереотипу, що музей — це тихо і нудно проведений час серед старих запилюжених речей, які мало що промовляють. Цей стереотип у когось міг скластися під час відвідин музею в межах шкільної екскурсії або з батьками.
    Авторка наголошувала, що музейні експонати, які колись прийнято було берегти для уявних "майбутніх поколінь", потрібні також нам — тут і зараз. Для сьогоднішніх уроків життя, вражень, висновків... А водночас музейник — не обмежений навчальними планами і може складати свою освітню програму так, як вважає за потрібне. Використовуючи найновітніші методики викладання і найнесподіваніші матеріали.
    Маючи свій досвід роботи у закордонних музеях, Софія розповіла нам що дають дітям музейні програми. Свої знання ми закріпили провівши і практичну роботу у групах. Нам були запропоновані завдання творчого характеру. Софія знову ж таки підійшла до такого згрупування слухачів досить цікаво і з певною метою, а саме – щоб всі ближче познайомилися та обмінялися своїм досвідом, щоб ми зрозуміли так би мовити на собі мету таких завдань і могли з легкістю іх втілювати і в своїй музейній практиці. 
    “Можемо знайти в музеї свою, важливу тільки для нас історію, людину з минувшини чи сучасності, яка надихає, враження, яке залишиться на ціле життя.
   Українські музеї вміють подарувати справжню і сильну емоцію, треба тільки захотіти її пережити. І найкраще це робити — разом з дітьми” – слова Софії Рябчук по справжньому вражають і надихають на нові звершення та нові ідеї. 
    Для нас, молодих науковців, такий досвід був досить доречним та пам’ятним.