Цього року в Україні вшановують пам’ять видатного композитора, виконавця, співака, автора численних шлягерів, які й нині не сходять з музичних сцен Європи і світу – Володимира Івасюка. Саме цьогоріч виповнилось 70 літ з дня народження та 40 років з дня загибелі славетного музиканта. В.Івасюк прожив всього лише 30 років, але зробив такий вклад у розвиток музичного мистецтва, що і нині повсюдно користуються його надбаннями.
   Автор і ведучий заходу – О.Мушта – розповів учням (10-ий клас міського ліцею № 1) біографію митця, його шлях до музичного Олімпу, різні цікаві й важливі фактори, що вплинули на становлення особистості Володимира Івасюка. Він був родом із Буковини, з малих літ займався музичною освітою (скрипка, альт, фортепіано), що визначило його долю. З 15 літ В.Івасюк створює різні гурти та колективи, пише перші пісні, створює власні аранжування. Дуже цікавлячись фольклором, Володимир обходить села Прикарпаття, записуючи різні історії та народні пісні. Це й стало передумовою написання таких шлягерів як: “Червона рута”, “Водограй”, “Мальви”, “Пісня буде поміж нас”, “Балада про скрипку” та ін.
  Свій потенціал Володимир Івасюк розкрив у Чернівцях, а потім вже у Львові. Його пісні стали переможцями міжнародних премій й конкурсів, його популярність була шаленою, його знали скрізь та всюди, але такі люди були неугодні радянському режиму. Тож у 1979 році В.Івасюк раптово зник, а потім його знайшли повішеним у лісі під Львовом. Офіційна влада назвала це самогубством, але всі знали, що це не так. Вже у 2015 році Генпрокуратура України після розслідування визнала, що вбивство В.Івасюка – справа рук КДБ. Похований він на Личаківському цвинтарі у Львові. 
  Однак творчість В.Івасюка й нині живе. Адже щороку його пісні звучать, не перестаючи бути популярними. Тож не забуваймо його й всі ми, оскільки така людина зробила все і навіть більше, для популяризації українського естрадного слова.