5 квітня, напередодні Міжнародного дня пам’яток та визначних місць, у Черкасах у кінотеатрі «Мультиплекс» в ТРЦ «Любава» відбулася презентація унікального історико-соціального проекту про міфи та легенди Черкащини під назвою «Таємниці мого міста», який здійснює культурно-просвітницька організація «SINERGICON» з 2013 року.. Завданням проекту є популяризація історії, культури та духовності краю, шляхом ретроспективи його в кінотеатрі, перед сеансами та на телебаченні. Короткі культурно-просвітницькі фільми-етюди у форматі DISCOVERY hystory розкривають малодосліджені сторінки історії краю, роками оповиті таємницею. Презентація у Черкасах стала вже п’ятою для проекту. Раніше подібні фільми презентували на Київщині, Рівненщині, Буковині, Поділлі, Вже створюється 21 міфічний етюд. На 45-му Міжнародному кінофестивалі «Молодість» проект визнано головним просвітницьким показом.

У Черкасах було продемонстровано 7 етюдів, серед яких міфи та легенди Черкащини, а також нерозгадані історії інших регіонів. Перед демонстрацією фільмів відбулася прес- конференція з головним історичним консультантом проекту по Черкащині, заступником директора з наукової роботи обласного краєзнавчого музею Валентиною Нестеренко, авторами та учасниками проекту – відомим організаторськими здібностями, продюсером і режисером Андрієм Раднюком, акторами Сергієм Бобровим, Борисом Юхном, Катериною Ковбій, режисером, оператором-постановником Дмитром Кубряком, оператором Віктором Стасюком (спец ефекти, монтаж), міським головою Черкас Анатолієм Бондаренком, який висловив сподівання що наступний кіноетюд буде присвячений Черкасам.

Розпочалася демонстрація кіно замальовкою «Дуб-Патріарх» (цикл Черкащина), яка розповіла про ботанічний релікт – дуб Максима Залізняка, що є найбільшим деревом в Україні та входить до десяти найбільших в Європі. Під цим деревом збиралися гайдамаки, плануючи там свої напади на маєтки шляхти й магнатів, просив благословення Богдан Хмельницький, зупинявся і малий Тарас Шевченко, слухаючи розповіді про минувшину свого діда. До речі, роль Тарасового діда виконав Черкаський художник Микола Колядко, його роботи неодноразово експонувалися в картинній галереї заповідника .

Наступний етюд мав назву «Подільський Єршалаїм» (цикл Поділля), розкрив маловiдому сторiнку життя письменника й світового класика Михайла Булгакова, що в 1916 році недовго добровольцем працював прифронтовим лікарем разом зі своєю дружиною-медсестрою Тетяною у польовому шпиталі Червоного Хреста у Кам'янці-Подільському.

Серія «Резиденція» (цикл Буковина) розповіла про будівництво неперевершеного шедевра світового значення – резиденцію митрополитів Буковини і Далмації у місті Чернівці, в якому знаходиться національний університет імені Юрія Федьковича, зокрема про автора цього грандіозного проекту молодого чеського архітектора Йозефа Главка.

З особливим трепетом переглянули фільм-етюд «Дитячий альбом» (цикл Черкащина), адже пов’язаний із генієм класичної музики Петром Чайковським, з нашим містом. Серія розпочалася репортажем з Всеукраїнського дитячого музичного конкурсу пам’яті П.І.Чайковського в Зеленому будиночку. Переможці конкурсу виконували твори з «Дитячого альбому» на родинному роялі Давидових. Світлана Леонтієва в новинах інформувала про конкурс по телеканалу «Інтер». Фільм розповідав про історію створення «Дитячого альбому» і представив композитора, як неперевершеного творця і педагога, музика якого передається з покоління в покоління і є запорукою безсмертя його творчої спадщини.

У фільмі роль Чайковського виконав Володимир Шнайдер , а роль сестри композитора – Ірина Кошман. Історичним консультантом сюжету була головний зберігач фондів заповідника Людмила Туренко. Подяка в титрах висловлена науковому співробітнику фондів Світлані Філіповій. Кіноновела «Регент» (цикл Поділля), присвячена історії створення «Ще́дрика», однієї з найпопулярніших обробок Миколи Леонтовича, знаної не тільки в Україні, але й у всьому світі під назвою «Колядка дзвонів».

В етюді «Бульба і Міклухо Маклай» (цикл Рівненщина) автори кіно розповіли про праобраз Тараса Бульби, яким став Охрім Макуха, що втратив двох синів у 1651 році напередодні битви під Берестечком, одного з яких, Назара, за зраду через любов до польської панянки стратив сам батько. Від третього сина Омелька пішов рід дослідника і мандрівника Миколи Міклухо-Маклая, дядько якого Григорій Ілліч розповім Миколі Гоголю трагедію Охріма. З 1754 по 1759 рік у Ковраї теперішнього Золотоніського району жив філософ-просвітитель Григорій Савич Сковорода. Тут він написав низку віршів до своєї славнозвісної збірки «Сад божественних пісень», заклав основи своїх філософської та педагогічної систем. Саме про цю подію йшлося в замальовці «Коврай і Сковорода» (цикл Черкащина).

Проект «Таємниці мого міста. Нерозгадані сторінки твоєї історії» допоможе всім усвідомити й розвинути почуття гордості за кожен клаптик власної землі. Фільми будуть показані на 7-му Одеському міжнародному кінофестивалі, який буде проходити із 15 по 23 липня 2016 року, а це популяризація історико-культурної спадщини рідного краю.