17 березня 1917 р. в Києві було утворено консолідуючий національний центр – Українську Центральну Раду. Саме ця дата вважається початком Української національної революції. Недивно, що рівно через 100 років в різних куточках нашої держави відбуваються меморіальні заходи, присвячені початку національно-визвольних змагань українського народу І-ої чверті ХХ ст.

   На центральній площі міста Кам’янки – площі Небесної Сотні – працівники Кам’янського державного історико-культурного заповідника провели святковий мітинг. Урочисте зібрання включало елементи реконструкції подій минулого – майоріли синьо-жовті стяги, люди тримали розгорнуті транспаранти з написами, котрі домінували 100 літ тому: “Хай живе вільна Україна!”, “Самостійна Україна з гетьманом на чолі”, “Хай живе свобода, рівність і братерство” та ін. Мітинг мав і своє музичне озвучення – духовий оркестр, який виконував українські композиції, характерні й для 100-річної давнини.

    Перед містянами, запрошеними, учасниками мітингу тримали слово представники Кам’янської громади. Кожен із них висловив власні думки щодо подій минулого і сьогодення.

    Зокрема, завідуючий музеєм О.С.Пушкіна і П.І.Чайковського Кам’янського заповідника Олександр Мушта окреслив роль і значення Української революції 1917 – 1921 рр., коротко охарактеризував хронологію подій, повідомив про уроки тих буремних часів, котрі співставні із сьогоденням. Також, О.Мушта описав хроніку Української революції на терені м.Кам’янка.

    Активний учасник національно-визвольних змагань українського народу на межі 80-х – 90-х рр. ХХ ст., перший керівник Кам’янського осередку Народного руху України, Олександр Нестерчук озвучив перелік видатних діячів українського національного руху ХХ ст. – від Грушевського до Чорновола, – охарактеризував їхні заслуги перед державою та зазначив, що нинішня влада не докладає достатньо зусиль для вшанування їхньої пам’яті. Політика в цій сфері, як вважає О.Нестерчук, має бути більш активною.

    Голова ГО “Народна рада Кам’янщини” А.Глигало палко підтримав ініціативу вшанування героїв Української революції 1917 – 1921 рр., висловився щодо підтримки блокування нашими солдатами ОРДЛО, засудив дії влади щодо силового розгону однієї з точок залізничного сполучення та прочитав свого вірша “Роздуми пенсіонера”, присвяченого сучасній кричущій ситуації – животінню простого українця та жируванню владоможців.

     З початком Української революції 1917 – 1921 рр. надактивно відновлювалося національно-культурне життя. Особливо, в цьому контексті, слід відмітити роль Т.Шевченка. Геній української нації невід’ємно асоціювався з відродженням України. Недивно, що його цитували і згадували ледь не в кожній новоутвореній українській газеті після 1917 року. “Заповіт” Кобзаря тривалий час замінював гімн України. На знак шани Тарасу Шевченку учні міських шкіл – Марія Щавєлєва, Юрій Рибчук та Влада Покуль – декламували поезії Великого Кобзаря.

    Кульмінаційний момент заходу відзначився флешмобом – учасники мітингу розгорнули довгі жовту і синю стрічки й під супровід духового оркестру виконали національний славень. А на завершення дійства вихованка Будинку творчості Даринка Овсієнко заспівала пісню «На вулиці Миру», в якій відбились мрії і прагнення українського народу в усі часи – жити в мирній незалежній квітучій Україні!