Кам'янський державний історико-культурний заповідник
Пт, 20.04.2018, 06:49
Меню сайту

Форма входу

Пошук

Календар
«  Лютий 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728

Архів записів

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 69

Наші друзі

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Календар свят
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Кам'янська районна державна адміністрація Міністерство культури України Управління культури Черкаської ОДА
Кам'янка 
Головна » 2018 » Лютий » 7 » У Кам’янському державному історико-культурному заповіднику вшанували Лесю Українку
17:49
У Кам’янському державному історико-культурному заповіднику вшанували Лесю Українку

    Лютий місяць подарував життя багатьом видатним діячам української культури, серед яких Є.Маланюк, Л.Курбас, Л.Ревуцький, Г.Нарбут, С.Гулак-Артемовський, Л.Забашта, О.Петрусенко, В.Підмогильний, М.Маркевич.

    25 лютого 1871 року в Новограді-Волинському на світ з’явилася дівчинка, про яку вже у дитинстві всі говорили, що її «поцілував Бог», –Лариса Петрівна Косач.

     Леся Українка – це ім’я відоме кожному українцю. Талант її був надзвичайно багатогранним: поет-лірик, автор поем, драматург-новатор, перекладач, публіцист, критик, активна громадська діячка. Від природи вона мала абсолютний музичний слух, гарно грала на фортепіано, могла стати музикантом або художником. У Києві відвідувала художню школу Мурашка. Говорила, що хоче бути як Шевченко – писати й малювати. Леся чудово вишивала, її мережки на сорочках чи рушниках були дивовижно красиві, витончені. На Великдень любила розмальовувати писанки, здебільшого квітами, в які була без міри закохана. І до шиття мала хист, часто шила прегарні сукні собі та молодшим сестрам.

     Перший вірш дівчинка написала в 9 років, та в цей же час – тяжко захворіла. Так розпочалася «30-літня війна» з туберкульозом, який з кісток перейшов у легені, а згодом – у нирки.

 

Як дитиною, бувало,

Упаду собі на лихо,

То хоч в серце біль доходив,

Я собі вставала тихо.

«Що, болить?» – мене питали,

Але я не признавалась –

Я була малою горда, –

Щоб не плакать, я сміялась.

А тепер, коли для мене

Жартом злим кінчиться драма

І от-от зірватись має

Гостра, злобна епіграма, –

Безпощадній зброї сміху

Я боюся піддаватись,

І, забувши давню гордість,

Плачу я, щоб не сміятись.

    Завдяки самоосвіті Леся Українка стала однією з найерудованіших осіб свого часу. Знала понад 10 іноземних мов. У 19-річному віці написала підручник для молодших сестер «Давня історія східних народів».

     Михайло Павлик, український письменник і суспільний діяч, згадував про зустріч з поетесою у Львові в 1891 році: «Леся просто приголомшила мене своєю освіченістю і тонким розумом: я думав, що вона живе лише поезією, але це далеко не так. Для свого віку – це геніальна жінка. Ми говорили з нею дуже довго, і в кожнім її слові я бачив розум і глибоке розуміння поезії, науки і життя».

      Пристрасне шукання свого поетичного слова, свого місця в житті характеризує весь творчий шлях Лесі Українки. Її творчість – це ті “вогнисті слова”, які кличуть на святе діло: на боротьбу за національну ідею, за незалежну Україну, за яку поетеса боролась “єдиною зброєю” – Словом.

     Геніальна велич духу дала їй право написати:

 

Ні, я жива! Я буду вічно жити!

Я в серці маю те, що не вмирає!

 

     Найяскравіші сторінки життєвого і творчого шляху Лесі Українки відкрила перед вихованцями початкових класів Ребедайлівської ЗОШ заступник директора Кам’янського заповідника з наукової роботи Таміла Чупак. Діти охоче ділилися своїми знаннями про письменницю, із захопленням переглядали світлини та відеоуривки з фільмів про Лесю Українку, слухали її поезію та пісні на слова поетеси. Зустріч в літературно-меморіальному музеї О.С.Пушкіна і П.І.Чайковського пройшла у теплій, задушевній атмосфері.

 

Переглядів: 41 | Додав: zapovidnuk1995 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Кам'янський ДІКЗ © 2018
Конструктор сайтів - uCoz