Кам'янський державний історико-культурний заповідник
Пт, 10.05.2024, 03:10
Меню сайту

Форма входу

Пошук

Календар
«  Квітень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Архів записів

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 86

Наші друзі

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Календар свят
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Кам'янська районна державна адміністрація Міністерство культури України Управління культури Черкаської ОДА
Кам'янка 
Головна » 2017 » Квітень » 23 » «Козацький рід – міцний, неначе криця…» (зустріч з письменником-гумористом Поляном-Пилипом Юриком)
20:31
«Козацький рід – міцний, неначе криця…» (зустріч з письменником-гумористом Поляном-Пилипом Юриком)

    21 квітня до Кам’янки завітав відомий український письменник, поет, прозаїк, перекладач, фольклорист, гуморист-сатирик та журналіст, наш земляк Полян-Пилип Юрик. Уродженець села Баландиного нині проживає в Запоріжжі. Він член Національної спілки письменників та журналістів України, лауреат премії журналу «Перець» та Міністерства культьури України «Автора! Автора!» (1989 р.), конкурсів «Весела Січ» (1997, 1998, 2000, 2001, 2005 рр.), Всеукраїнських літературних премій ім. С.Руданського (1999 ), С. Олійника (2007), В.Юхимовича (2012), а також лауреат обласної журналістської премії ім. А.Клюненка (2009), нагороджений Золотою медаллю української журналістики (2012).

     Першу творчу зустріч письменник провів з молодіжною аудиторією в еколого-економічному ліцеї, друга – з кам’янчанами, залюбленими в літературу – відбулася в історичному музеї Кам’янського державного історико-культурного заповідника. Земляки багато дізналися про Поляна-Пилипа Юрика, який найкращим місцем на земній кулі вважає рідне Баландине, де він народився, де пройшли його дитячі та юнацькі роки.

 

Прадідне Баландине – квітка-оберіг,

Як завжди, чека мене з далечі доріг.

Увійду в околицю милого села –

Тут бентежна молодість, тут любов сія.

 

   А далі було навчання у Звенигородському сільськогосподарському технікумі і перші літературні проби пера – епіграми на однокурсників. Батьківщина Т.Шевченка, Звенигородщина – край, який відіграв важливу роль у формуванні особистості майбутнього письменника.

 

У твоїх берізках заблукаю,

Голову на груди їм схилю.

О святий Звенигородський краю!

Тихий і пекучий мій жалю!

 

     Пізніше П.Юрик закінчує Дніпропетровський сільгоспінститут, та любов до літератури згодом приводить його на відділення журналістики Київської ВПШ. Перші публікації письменника з’являються на сторінках районної та обласної преси в 1978 році, згодом друкує власні твори в колективних збірках, журналах, альманахах. Сьогодні Полян-Пилип Юрик – автор 10-ти книг. Він їздить з волонтерами в зону АТО, виступає перед українськими воїнами зі своїми гумористично-сатиричними, а також зворушливими ліричними і патріотичними творами.

 

Ростуть зі «Спасу» вої-патріоти,

Їм перемога світить у боях.

Бо Україна – мудрості криниця,

Козацький рід – міцний, неначе криця.

І майорить над нами синьо-злотий –

Із сонця і Дніпра – священний стяг.

 

    На слова П. Юрика написано кілька десятків пісень. Композитори і виконавці, як самодіяльні, так і професійні, охоче співпрацюють з ним. На зустрічах у Кам’янці прозвучали записи кількох пісень на слова поета. Вони пронизані козацьким духом, любов’ю до рідного краю.

    Кілька років тому ім’я Поляна-Пилипа Юрика відкрив кам’янчанам наш незабутній Данило Кононенко, але, нарешті, вперше жителі міста мали нагоду поспілкуватися з талановитим земляком, неординарною особистістю, справжнім патріотом України. Пилип Сергійович щиро відповів на всі питання поставлені як дітьми, так і дорослими. Присутні із захватом приймали кожен прочитаний письменником твір, преконавшись у багатогранності його таланту, дякуючи за радість спілкування.

Підкрадався нишком літній вечір,

Підбирав до темряви ключі…

Наша мама діставала з печі

Житні паляниці й калачі.

 

Веселіла батьківська світлиця,

Починала пам’яттю хмеліть:

У рум'яних, свіжих паляницях

Билися серця тисячоліть.

 

Мамин хліб – як вічний дух євшану –

І в черствому серці не згоря…

Десь рілля бринить під лемешами

Струнами сліпого кобзаря.

 

Переглядів: 523 | Додав: zapovidnuk1995 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Кам'янський ДІКЗ © 2024
Конструктор сайтів - uCoz