В Зеленому будиночку тривають дні пам’яті О.С.Пушкіна. В честь поета наукові співробітники Кам’янського заповідника О.Ткаченко та Е.Толстих провели навчально-пізнавальне заняття “Судьба поэта в его поэмах”, присвячене історіописанню творів Олександра Сергійовича. Захід проходив для учнів 10-их класів Кам’янського еколого-економічного ліцею. 
       Діти дізналися про перипетії створення 6 всесвітньовідомих творів (4 поеми та 2 драматичні твори) Пушкіна: “Руслан і Людмила,” “Русалка”, “Кавказький бранець”, “Цигани”, “Кам’яний гість” та “Полтава”. Всі ці поетичні праці, частково чи повністю, пов’язані з Україною, Кам’янкою, родиною Давидових і Раєвських. 
        Так, ми бачимо дуже гарні українські пейзажі в поемах “Руслан і Людмила,” “Русалка” та “Полтава”. Думка про написання твору “Кам’яний гість” виникла у Олександра Пушкіна під час подорожі по Кавказу, коли поет читав з Катериною Раєвською в оригіналі Джорджа Байрона. Тут же, на Кавказі, поет набирався вражень для поеми “Кавказький бранець”, котру Пушкін закінчив писати в нас у Кам’янці. Поему ж “Полтава” Олександр Сергійович почав писати після відвідин у Києві разом із В.Л.Давидовим і М.М.Раєвським могили Іскри та Кочубея. У проміжках між розповідями про поетичні доробки О.С.Пушкіна як завжди неперевершено співала свої авторські пісні Таміла Чупак. 
     В кожний із цих творів Олександр Сергійович Пушкін вклав частинку себе, частинку власної душі, власного єства. Поет переживав разом зі своїми героями, творив їхні характери по образу своїх друзів і знайомих, відображав у поетичних строфах власні трагічні чи оптимістичні настрої у різний період часу. По-суті, у вищезазначених творах була відображена доля поета: піднесена, бурхлива, насичена, і в той же час, трагічна, несподівана, гнітюча. 
    Геній слов’янської словесності залишив по собі безсмертний поетичний багаж, з якого продовжують черпати цінні знання й духовне натхнення все нові й нові покоління людей. читайте світову класику, адже мистецтво – вічне.