Кам'янський ДІКЗ - Літературно-меморіальний музей О.С. Пушкіна і П.І. Чайковського

ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ О.С.ПУШКІНА ТА П.І.ЧАЙКОВСЬКОГО

Однією з найдавніших пам’яток Кам’янки є Зелений будиночок, споруджений на початку ХІХ ст. власниками містечка – родиною Давидових. У пушкінські часи, в пер. пол. ХІХ ст., цей флігель служив для відпочинку. Будинок зберігає пам’ять про ті часи, коли в ньому на наради збиралися декабристи, звучав голос Пушкіна. Тишу, спокій Зеленого будиночка дуже любив П.І.Чайковський, який впродовж 28 років приїздив у Кам’янку до своєї сестри – Олександри Іллівни Давидової.

До 100-річчя з дня смерті О.С.Пушкіна, в лютому 1937 р., виходить постанова про заснування в Зеленому будиночку музею поета. Згодом було зроблено капітальний ремонт і відкрито першу експозицію. У 1940 р., коли святкували 100-літній ювілей П.І.Чайковського, заклад поповнився відділом композитора і дістав назву О.С.Пушкіна і П.І.Чайковського.

Аналогів Кам’янському музею, що об’єднав двох світових геніїв, немає. У цьому його унікальність і неповторність. Експозиція музею розташована в шести кімнатах і складається з шести розділів:

1. Соціально-економічна характеристика Кам’янки першої половини ХІХ ст.

Матеріали цієї кімнати дають уявлення про Кам’янку тієї пори, коли тут бували Пушкін і герої Вітчизняної війни 1812 р., про діяльність Кам’янської управи Південного товариства і тих декабристів, які відвідували містечко. Тут експонується одна з найдорожчих реліквій музею – особиста шпага учасника Вітчизняної війни 1812 р., декабриста Василя Львовича Давидова з монограмою на ефесі – "В Д”. Саме до нього звернене відоме послання Пушкіна "В.Л.Давидову”. У цій же кімнаті – скульптура поета, робота М.Дидикіна, створена у 1950 р.

2. Пушкін і Україна

Експонати цієї кімнати розповідають про перебування Пушкіна у Кам’янці. Можна ознайомитися з факсимільними відтвореннями рукописів його віршів, написаних тут, картою-схемою подорожей поета під час Південного заслання, улюбленими місцями його прогулянок – Тясминським каньйоном та скелею, що височіє посеред Тясмина, її називають Пушкінською. Особлива гордість музею – прижиттєве видання однієї з глав "Євгенія Онєгіна”. У книжковій шафі з будинку Трубецьких книги XVIII – XIX ст. В експозиції також представлені предмети, що належали родині Раєвських – посуд і крісло із Бовтишки.

3. Пушкін і декабристи

Ця тема особливо близька Кам’янці. Адже тут, за спогадами декабриста І.Якушкіна, Пушкін став свідком обговорення питання про створення таємного товариства. Дискусію декабристи звели на жарт, тоді Пушкін встав зі слізьми на очах і сказав: "Я никогда не был так несчастлив, как сейчас. Я уже видел жизнь мою облагороженною и высокую цель перед собой, и все это было только злая шутка”. Поет близько до серця сприймав участь декабристів, відправлених у сибірське заслання. Серед них був і В.Л.Давидов. Пушкін добре знав і його дружину – Олександру Іванівну, яка розділила долю чоловіка. В експозиції представлені її особисті речі, портрет Василя Львовича Давидова періоду перебування його в Сибіру, акварельні портрети страчених декабристів черкаської художниці М.Недосєко. Особливу увагу у цьому залі привертає видання віршів О.С.Пушкіна 1826 р.

4. Життя і творчість П.І.Чайковського у Кам’янці

Одна з найромантичніших сторінок в історії Кам’янки пов’язана з перебуванням у містечку П.І.Чайковського. Композитор приїздив у Кам’янку впродовж 28 років, адже тут жила його рідна сестра Олександра Іллівна Давидова, котра вийшла заміж за сина декабриста. Кам’янка на довгі роки стала для Петра Ілліча рідною доміювк. В одному з листів він писав: "Я знайшов у Кам’янці те відчуття спокою і миру в душі, яке я марно шукав у Москві та Петербурзі”. Тут Чайковський працював більше як над 30-ма музичними творами. Серед них: Друга симфонія, "Італійське капріччіо”, "Дитячий альбом”, "Ната-вальс”, опери "Мазепа” та "Євгеній Онєгін”, балети "Спляча красуня” та "Лебедине озеро”.

В експозиції залу представлений оригінал портрету Чайковського та картина "Кам’янка 80-х рр. ХІХ ст.” художника Б.Сангурського (1880-ті рр.). також тут експонуються прижиттєві видання творів композитора, що створювалися ним у Кам’янці, оригінальні фотографії родини сестри Чайковського, їх особисті речі, меблі ХІХ ст. Справжньою перлиною музею є рояль Давидових, на якому часто грав композитор. В наш час інструмент звучить на літературно-музичних вечорах, презентаціях, творчих зустрічах. На ньому грають переможці дитячого конкурсу пам’яті П.І.Чайковського.

5. П.І.Чайковський і Україна

Любов до України пронизує життя і творчість композитора. Достовірно відомо про українське коріння Чайковського. Його прадід по батьковій лінії – український козак Чайка. Композитор був неперевершеним ліриком і черпав натхнення в українському фольклорі.

Невеличкий етнографічний куточок, представлений у залі, дає можливість відчути колорит епохи. У ньому експонується одяг української селянки, бандура, вироби народних умільців. Експонати розповідають про ті місця України, де бував композитор. Це будинок у Браїлові на Вінничині, що належав Н.Ф. фон Мекк і маєток у Низах на Сумщині, який належав М.Кондратьєву, а також матеріали, пов’язані з перебуванням Чайковського в Києві, Одесі, Харкові.

Одним із найцінніших експонатів музею, представлених у цьому залі, є особисте піаніно композитора, яке було куплене спеціально для нього сестрою Олександрою Іллівною Давидовою. Саме про цей інструмент композитор писав із Кам’янки: "Навіть інструмент дістали і поставили у маленькій кімнатці, поруч зі спальнею. Займатися мені добре буде”.

6. Пушкін, декабристи, Чайковський і сучасність

У цьому залі представлені твори Пушкіна в перекладі на різні мови народів світу, фотографії визначних свят, пов’язаних з ювілеями Пушкіна та Чайковського у Кам’янці, матеріали, присвячені постановкам творів поета і композитора на театральних сценах, шкатулки майстрів палеху, ювілейні значки, фотографії лауреатів Міжнародних конкурсів імені П.І.Чайковського у Москві, а також гобелен ручного ткацтва – робота художників Альберта та Леоніли Недосєко, на якому зображені декабристи перед стратою.