Працівники Кам’янського заповідника – Таміла Чупак і Олександр Мушта – відвідали з “робочим візитом” Кам’янський еколого-економічний ліцей. Метою відвідин стало проведення навчально-освітнього заходу про життєву доля видатного українського поета-шістидесятника Васия Стутса.
Діти ознайомились із непростою біографією митця, прослідкували шлях його сходження від бідного сільського хлопця до майстра художнього слова, дізнались різні важливі моменти його діяльності та ін. Василь Стус був видатним літературознавцем, поетом, автором, якому було відкрито багато перспектив у житті. Однак, через свою стійку, національну, українську позицію від потрапив у немилість до окупантської радянської влади, котра не терпіла протиставлення у будь-якій сфері.
Виступ В.Стуса з протестом щодо арештів української інтелігенції у кінотеатрі “Україна” у 1965 р. прирекли його на репресії і переслідування. Його не брали на роботу, слідкували, а потім заслали в табори Сибіру. Його щодня ламали, але він не зламався, до кінця життя показуючи приклад стійкості, безкомпромісності, самопожертви. Помер він в таборах Гулагу у 1985 р. внаслідок тиску і нелюдського поводження псів комуністичного режиму. Через масові громадські протести був перепохований у Києві 21 листопада 1989 р.
В ході заходу діти читали вірші В.Стуса, які мають таку глибоку філософію:
Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест.
Що вам, богове, низько не клонюся
в передчутті недовідомих верств.
Що жив-любив і не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
і в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям,
як син, тобі доземно поклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі,
і чесними сльозами обіллюсь.
Так хочеться пожити хоч годинку,
коли моя розів'ється біда.
Хай прийдуть в гості Леся Українка,
Франко, Шевченко і Сковорода.
Та вже! Мовчи! Заблуканий у пущі,
уже не ремствуй, позирай у глиб,
у суще, що розпукнеться в грядуще
і ружею заквітне коло шиб.
Пам’ятаймо подвиг героїв, адже саме такі звитяжці як В.Стус наближали українську державність і були її культурною елітою в різні часи нашої непростої історії.
|