В Україні та світі цього тижня проходять пам’ятні заходи до роковин Голодомору 1932-1933 років - однієї з найжахливіших національних трагедій та наймасштабніших гуманітарних катастроф в історії людства.
     В історичному музеї Кам`янського державного історико-культурного заповідника проведено цикл тематичних занять «Голодомор 1932-33 років – геноцид українського народу». Учні 8-Б класу (Кам`янська ЗОШ №1), 9-А, 9-Б, 10-А, 10-Б класів (Кам`янська ЗОШ №2) дізналися про Рафала Лемкіна, автора терміну «геноцид» ( з грецької «генос» - рід, плем’я;латин. «-цидо» - вбиваю). 
    Рафаель (Рафал) Лемкін – науковець, американський юрист єврейського походження, фундатор дослідження геноциду. Він був одним із авторів резолюції Генеральної асамблеї ООН – «Конвенції про запобігання та покарання злочинів геноциду» (1948р.). Рафал Лемкін був першим із фахівців міжнародного права, який визначив злочини сталінського комуністичного режиму проти українців як геноцид та проаналізував геноцид в Україні в контексті міжнародного права. Саме він охарактеризував Голодомор 1932-33 років в Україні як «класичний приклад геноциду». Життєвою працею Лемкіна були зусилля, спрямовані на те, щоб визнати винищення цілого народу незаконним.
      Під час заняття діти дізналися про дії радянської влади та етапи цілеспрямованого виморювання голодом українських селян.
     Також учні ознайомились з виставкою «163. Мистецтво заради майбутнього», на якій представлені світлини з експозиції Національного музею «Меморіал жертв Голодомору». Автор проекту – Ростислав Бортник, родом з Бережан (Тернопільщина), але вже багато років живе у Відні.
    7 серпня 1932 року Й.Сталін видав Постанову ЦВК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення громадської (соціалістичної) власності». Народна назва Постанови – «Закон про 5 колосків». Згідно з цим законом, людей за збір колосків у полі карали ув`язненням у концтаборах на 10 років із конфіскацією майна та розстрілом.
       Закон фактично забрав в українців право на їжу – право на життя. У 5 колосках приблизно 163 зернини ( якщо виходити з розрахунку 30-35 зернин в одному колоску). Гасло виставки – «Одна зернина – одна людина».
    Кожне людське життя передано зерниною. Їх багато. Втрачених, знищених, ненароджених. Понад 192 мільйони зернинок візуалізують увесь жах Голодомору 1932- 1933років.