16 липня виповнюється 230 років з дня народження одного із найвідоміших військових діячів-романтиків – Дениса Васильовича    Давидова (1784 – 1839 рр.). Постать Д.В.Давидова неодноразово  перепліталася із історією нашого міста й краю, збагативши рідні терени черговою яскравою персоною. В зв’язку із цим літературно-меморіальний музей О.С.Пушкіна та П.І.Чайковського Кам’янського державного історико-культурного заповідника організував святкову виставку “Моє життя – боротьба”, присвячена цій видатній військовій і громадській особистості.

         Ім’я Дениса Васильовича Давидова асоціюється як і з воєнними звершеннями, так і з чудовим творчим доробком, при чому обидві ці діяльні жилки настільки зрівноважені, що до цього часу точаться дискусії відносно питання “Де Денис Давидов проявив себе більше?” Однак, наукові співробітники музею О.С.Пушкіна та П.І.Чайковського, готуючи виставку, вирішили більше сфокусуватися на військовій кар’єрі Д.В.Давидова, не забуваючи при цьому про його творчий доробок.

      В нововідкритій експозиції представлені фоторепродукції картин й портретів Д.В.Давидова, виконані як його сучасниками (Д.Дюбургом, С.Клеоновим, Д.Доу, Д.Дайтоном), так і теперішніми живописними авторами (П.Стронським). Крім цього, виставка містить набір листівок, де представлена воєнна уніформа різного роду військ армії Російської імперії 1812 р. На цих листівках показано як обмундировувалися піхотні генерали, штаб-лікарі, рядові гарнізонів, обер-офіцери квартирмейстери, валторністи, їздові пішої артилерії та ін. Також, в експозиції розміщуються поетичні строфи Василя Жуковського про знаменитого поета-партизана та власне особистий вірш Дениса Васильовича, який, вважаємо, чітко і зрозуміло описує його життєве кредо:

“В ужасах войны кровавой

Я опасности искал,

Я горел бессмертной славой,

Разрушением дышал;

И в безумстве упоенный

Чадом славы бранных дел,

Посреди грозы военной

Счастие найти хотел!..”

       Коротко нагадаємо про віхи біографії Д.В.Давидова та його зв’язок із Кам’янкою. Вже в 14 років Денис Давидов написав байки опозиційного політичного спрямування, за що мав серйозні неприємності від самодержавства. Однак, за ці ж байки він отримав широке всенародне визнання. Його твори переписували, передавали з рук в руки і читали напам’ять. Найвідомішими стали такі його байки:  “Река и дзеркало” та “Орлица, Турухтан и Тетерев”. 

        З початком ХІХ ст. веде відлік славна військова кар’єра Дениса Давидова. Із 1801 р. він був зарахований до кавалерійського полку. Згодом, у 1804 р., за свої політичні вірші, Д.Давидова було переведено в Білоруський гусарський полк, який розташовувався в м.Золотоноша.

       Перебуваючи тут, Денис Васильович не оминув можливості відвідати у Кам’янці Василя Львовича та Олександра Львовича Давидова. Їх споріднювали родинні зв’язки, оскільки батько Дениса Давидова з однієї сторони та батько Василя й Олександра Давидова з іншої були рідними братами. Отже, Денис Давидов відвідував своїх кузенів.

        У 1806 р. Дениса Давидова перевели в лейб-гусарський полк. А вже з 1807 р. він відбуває до Пруссії, де відбувається перше зіткнення з Наполеонівською армадою. Вдруге, Денис Давидов зіштовхнеться з військами Наполеона у 1812 р. в ході російсько-французької війни. Саме тут він найбільше прославився, як талановитий організатор партизанських дій в тилу ворога, знаменитий поет-партизан. В подальшому, взяв активну участь і в закордонних походах російської армії.

       Добре знав Денис Давидов і Олександра Пушкіна. Вони познайомилися в     1816 р. на квартирі у Жуковського й підтримували зв’язки до кінця своїх днів. Партизанський ватажок, поет, гусар помер 22 квітня 1839 р. 

         Запрошуємо всіх бажаючих завітати до записної зали музею О.С.Пушкіна та П.І.Чайковського та оцінити нове мистецьке дітище Кам’янського заповідника.