Кам’янський державний історико-культурний заповідник постійно поповнюється все новими і новими експонатами. Так за останній період до фондів заповідника надійшло понад 60 експонатів. Серед них дарунок лікаря-хірурга з м. Черкас Володимира Шептухи скульптури «О.С.Пушкіна на р. Нева» та настольної  медалі із зображенням профіля поета. Збірки колекцій поповнилися  творами черкаського художника Петра Козіна (нині покійного), які  передала його донька Інна, новими творами Сергія Носаня та гумористично-сатиричними творами Пилипа Юрика. Але якщо кам’янчани знайомі з творами   С.Л. Носаня і з ним особисто, то з творчістю поета-гумориста П.С.Юрика  - не так широко. Саме тому, з метою ознайомлення з даром Пилипа Юрика заповіднику,   найближчим часом планується виставка.  Адже  народився поет в с. Баландино Кам’янського р-ну 1 грудня 1956 року в родині  колгоспників, крім нього в сім’ї було ще двоє братів і сестра, Пилип Сергійович -  найменший. Навчався в Баландинській середній школі, але після 9-ти класів вступив  до Звенигородського сільськогосподарського технікуму. В 1975 році  здобув  професію агронома та  освоїв програму  середньої школи,  навчаючись у вечірньому закладі. По закінченні технікуму, працював обліковцем рільничої бригади, а після армії - агрономом. Та на цьому не зупинився. Щоб підвищити свій професійний рівень вступив до Дніпропетровського сільгоспінституту. Спробував  писати гуморески ще в школі, десь в п’ятому класі. В основному це були пародії на пісні того часу, а серйозно почав писати, навчаючись на першому курсі  технікуму ( 1971 р.). Першим критиком  і редактором  був старший брат Віктор. Поет не тільки писав твори, але й  сам іх читав. Після закінчення технікуму, навчаючись в інституті,  почав робити   спроби на журналістській стезі. Все ж  опановувати журналістську професію зумів після навчання  у Київські ВПШ.   Перші його друкувані твори з’явилися  ще в 1978 році в районній газеті «Радянське життя» смт. Томаківка що  на Дніпропетровщині, а згодом і в обласних, всеукраїнських виданнях таких,  як «Сільські вісті», «Голос України», в альманахах, колективних збірках, журналах, книгах. За свої сатирико-гумористичні твори П. Юрик був удостоєний багатьох відзнак. Так він став лауреатом  премій журналу «Перець» та Міністерства культури України «Автора! Автора!», конкурсів «Весела Січ» (1997, 1998, 2000, 2001, 2005 рр.), Всеукраїнських літературних премій ім. Степана Руданського (1999), Степана Олійника (2007), Василя Юхимовича (2012). Нагороджений золотою медаллю української журналістики (2012), член національних спілок письменників і журналістів України. Про нього добре відгукувалися багато відомих письменників, поетів, журналістів. Серед них і наші земляки Д.А.Кононенко,  який  в «Кримській  світлиці», Сімферополь 1999 р., № 75-76 опублікував статтю «Пилип не конопель» . 1995  року  журналіст газети «Трудова слава»  М. Задоя в газеті  «Голос Кам’янщини» № 2,  помістив статтю про земляка  під назвою «Яничара не зробили з мене». В  1995 році , Пилип Сергійович видав першу свою збірку поезій «Пісня волі». На сьогоднішній день їх уже десять.

         До  фондів та наукової бібліотеки заповідника Пилип Сергійович передав свої  збірки: «Сповідь вовкодава» ( 2006 ), переклад з російської «Сказання про стародавні минувшини руські» ( 2007 ), «Калина хортицька»           (  2012 ), «Поклик Святослава», «Де ти вештаєшся?», «Осляче тріо», які  видані в 2014 році. А ще  Пилип Юрик передав нагороди, почесні та похвальні грамоти, дипломи, подяки, атестат про одержання середньої освіти,  посвідчення кореспондента газет «Запорізька Січ», «Прапор Юності», членські квитки, видані республіканським товариством української мови ім. Т.Г.Шевченка, Народним Рухом, Конгресом Українських Націоналістів, мандати делегата з’їзду народного руху, VI  й  VII (позачергового) з’їздів письменників України, нагороди, серед яких значок лауреата премії ім. Василя Юхимовича, медаль лауреата літературної премії ім. Степана Олійника, золота медаль української журналістики, кубок переможця обласного гумористичного конкурсу «Пересмішник», міжнародної асоціації гумористів і сатириків «Весела Січ». А ще й вітальні телеграми, листи, серед них  і лист Данила Кононенка (жовтень 1999 р.), рукописи  своїх сатиричних творів, фото тощо .                  Хочеться сказати ще за один його подарунок – картину  «Червоний морок» ( 2011)  художника Віктора Юрика, брата поета, який трагічно загинув в автомобільній катастрофі  в 2012 році та  альбом  під назвою  «Романтичний сюжет»,  який упорядкував Пилип .Юрик. Маємо надію, що фонди заповідника не обмежаться однією роботою Віктора Юрика, а поповняться іншими  його творами, адже вони є і в кам’янчан, й у вдови художника.    Тож ми безмежно вдячні нашому талановитому землякові   за щедрий дар заповіднику і сподіваємося на його зустрічі з кам’янчанами, адже Пилип Сергійович пообіцяв, що знайде час і поділиться з земляками  своїми успіхами,  досягненнями,  майбутніми творчими  планами.