У Кам`янському державному історико-культурному заповіднику продовжуються заходи, приурочені 200-літтю з дня народження Тараса Шевченка. 4 березня в історичному музеї пройшов літературно-музичний вечір «…І не було у них зерна неправди за собою», який розповів про родину відомих українських меценатів Симиренків, їхню роль в житті Тараса Григоровича  Шевченка та всієї української культури кінця ХІХ – початку ХХ ст.

   Ідея створення цієї композиції належала одному з кращих шевченкознавців нашого краю Ларисі Олександрівні Бондаренко, науковця з нестандартним мисленням, яка ніколи не йшла проторованим шляхом у вивченні творчості Тараса Григоровича. Лариса Олександрівна зацікавилася долею Платона Симиренка – людини, якій все українське суспільство завдячує появою останнього прижиттєвого видання «Кобзаря» 1960 року,  один з примірників якого зберігається у фондах КДІКЗ. З літературно-музичною композицією на цю тему кам`янчани мали змогу познайомитися кілька років тому.

    Наукові співробітники історичного музею Л.Висоцька та Н.Пугач перейняли естафету і, використовуючи нові друковані та інтернет-матеріали, доповнили й розширили сценарій літературно-музичної композиції.

   Перед початком композиції, завідуюча Картинною галереєю Кам’янського державного історико-культурного заповідника, скориставшись моментом, офіційно відкрила виставку листівок Шевченківської тематики, про яку ми вже детально розповідали у попередніх новинах. Тетяна Володимирівна повідомила про особливості виставки, специфіку філокартії, представленої в експозиції й закликала детально ознайомитися із представленими мистецькими творіннями, постаравшись отримати естетичну насолоду від цього.

  Щодо власне, композиції, зазначимо наступне. Глядачі дізналися багато цікавого про славний рід Симиренків, що бере початок від козаків-запорожців. В часи кріпацтва Симиренки зуміли вибитися із принизливого становища і, завдяки своєму розуму, трудолюбству й комерційним здібностям, стали одними з найбільш шанованих і найбагатших людей тогочасної України.

 В часи страшної кріпаччини Платон Симиренко і його компаньйони, співвласники фірми «Брати Яхненки й Симиренко», створили при Мліївському цукровому заводі ціле промислове містечко, збудоване спеціально для робітників. Там були будинки й гуртожиток для службовців, театр, школа, церква, лікарня. Працівникам надавалися безкоштовні медичні послуги, дітей безкоштовно навчали університетські викладачі, в магазинах продавалися всі необхідні товари за помірними цінами.

 Тарас Шевченко, який гостював у Симиренків і Яхненків, побачивши все це, був вражений до глибини душі.

  Чи не найбільш відомим меценатом з роду Симиренків був молодший брат Платона Василь Федорович, талановитий інженер-цукровар, самобутній вчений-технолог. 10% своїх мільйонних прибутків він віддавав на розвиток української культури та літератури. Відомі його слова «… я мушу заробляти для України… Якби для України не були потрібні гроші, я б так не працював».

  Слід наголосити, що в родині Симиренків було заведено надавати меценатську допомогу без зайвого афішування.  Недарма один із сучасників, Михайло Чалий писав про них: « Скромність Симиренків була рідкісною рисою у наш меркантильний час меценатствуючих багатіїв».

   Увесь Симиренківський рід, представники різних поколінь і різних професій стали в числі перших свідомих опікунів і оборонців української справи. Добре було б, якби наші сучасники мали таке ж бажання прислужитися Україні.

   Літературна частина вечора супроводжувалася прекрасною українською музикою у виконанні камерного ансамблю заповідника та солістки Таміли Чупак. Прозвучали твори М. Скорика, А. Кос-Анатольського, В. Косенка. Т. Петриненка, романс Т.Чупак на вірші І. Франка та пісні на слова Т. Шевченка.

   Після закінчення композиції з вітальним словом виступила директор Кам’янського державного-історико-культурного заповідника Г.М.Таран, котра окрім улесливих слів усім організаторам заходу повідомила про наближаючі Шевченківські дні. 9 березня у Кам’янському заповіднику буде день відкритих дверей, тому Галина Михайлівна запросила гостей до музеїв заповідника, де можна буде оглянути різні виставки, присвячені Великому Кобзареві. Культурний центр Кам’янщини (заповідник) популяризував і завжди буде популяризувати провідника української нації. Слава Т.Г.Шевченку, Слава Героям, Слава Україні!!!!