В літературно-меморіальному музеї О.С.Пушкіна і П.І.Чайковського продовжуються проводитися різноманітні навчальні заходи. Цього разу, тематикою чергового заняття стало з’ясування особливостей життєдіяльності нашого міста в період Хрущовської відлиги. Даний захід прослухали учні 11-го класу Кам’янської ЗОШ № 1.

         Старшокласники дізналися про обставини утворення, специфіку та спеціалізацію Черкаської області, яка була заснована 7 січня 1954 р. і до якої увійшов Кам’янський район. Старшокласники були проінформовані, що наша новоутворена область спеціалізувалась на вирощуванні цукрового буряка, що було однією із причин приєднання Кам’янщини до нової адміністративно-територіальної одиниці.

      Ключовою подією для розвитку нашого міста стало надання Кам’янці статусу міста районного підпорядкування у 1956 р., що дало поштовх для побудови різних інфраструктурних об’єктів, які постали в 50-60-ті рр. ХХ ст.: пожежне депо, літній кінотеатр, районна лікарня, готель, ощадкаса тощо. Все це було зроблено для підтвердження наданого статусу міста та співпадало із загальнодержавною політикою при М.С.Хрущові про збільшення витрат на масове і житлове будівництво.

      Базою для забудови житлом нашого міста стали різні промислові підприємства: машинобудівний, цукровий, молоко-, спирто- та інші заводи. Всі вони сприяли у побудові гуртожитків, житлових масивів, окремих приміщень для своїх працівників у навколишніх до цих об’єктів територіях. Особливо багато в період 1950-1960-х рр. (і в наступні роки також) зробив для інфраструктури міста Кам’янський машинобудівний завод, який мав статус всесоюзного підпорядкування. Багато в чому саме завдяки машинобудівникам та його керівнику в той період – М.О.Бондаренку наше місто перетворилось із аграрного у промислово-аграрний центр.

        В принципі, тісного відчуття “хрущовської руки” в Кам’янці не спостерігалось: місто розвивалось в залежності від поставлених планів, цілей підприємств та організацій. Однак, все ж таки, деякі реформи також дійшли: укрупнення колгоспів, об’єднання районів (Кам’янський і Смілянський в 1962-1966 рр.), боротьба з релігією і самогоноварінням і звичайно кукурудзяна лихоманка тощо. Перед усуненням Микити Сергійовича в Кам’янці, як акт загальної змови, не стало в магазинах хліба, який швидко повернувся вже через кілька годин після “воцаріння” Л.І.Брєжнєва.

      Отже, 1950-1960-ті рр. – це період початку масової забудови Кам’янки, зростання економічних потужностей, затвердження в складі нової Черкаської області. Звичайно, в національному плані поступок не було, українське питання не варто було навіть часточки уваги, оскільки все це могло закінчитися засланням. Проте, житлові й інфраструктурні об’єкти тих часів ще досі ефективно використовуються.  Пам’ятаймо історію краю це цікаво й потрібно ледь не кожному. Запрошуємо інших 11-класників на дане заняття.