В народі говорять, що з появою на світ дитина своїм криком вітає маму, яка дала їй життя, та все, що її оточує. З першим усвідомленням навколишнього світу приходить подивування і захват від багатобарвності й багатозвучності природи. У окремих особистостей це здивування залишається на все життя і вони втілюють свої враження у живописних полотнах, поезії, музиці. Такі люди є обранцями природи. Саме таким обранцем був П.І.Чайковський. У різні періоди життя, де б не перебував композитор, природа завжди надихала його на творчість, адже він володів феноменальною здатністю втілювати в музиці незбагненні миті духовного єднання людської душі з навколишнім світом.

    Вперше Петро Ілліч приїхав у Кам’янку в 1865 році і провів тут незабутнє літо. Справжньою утіхою для композитора стала атмосфера щастя, яка панувала в родині Давидових. На довгі роки сім’я сестри, а разом з нею і Кам’янка, стали для Чайковського тим місцем, яке він найбільше любив, яке було для нього укриттям від усіх хвилювань і життєвих турбот. До того ж, у розпорядженні композитора була чудова бібліотека Давидових, щодня він здійснював прогулянки в ліс або скелястими берегами Тясмину, проводив час у приємному товаристві найрідніших людей. Ось чому пізніше в листі до сестри Чайковський зізнавався: «Ніколи в житті не проводив більш приємного літа».

    Відомо, що композитор досить скуто почував себе в оточенні незнайомих або малознайомих людей, але тільки не в Кам’янці, тут був його дім, родина, яку він сам називав своєю. В одному з листів Петро Ілліч писав: «Сашині іменини пройшли досить весело. Увечері був справжній бал з оркестром. Я досить несміливо пішов до танцю, але потім, як це завжди буває у Кам’янці, захопився і танцював пристрасно, невтомно, з різними вибриками і школярством”. Побувавши у Кам’янці вперше, Чайковський полюбив її всією душею і надалі впродовж усього життя приїздив сюди.

     Петро Ілліч у Кам’янці дуже любив бувати на весіллях, народних гуляннях та ярмарках, де він із задоволенням знайомився зі звичаями й традиціями України, яка була батьківщиною його предків. Адже композитор мав українське коріння, його прадід по батькові Федір Чайка був козаком Омельницької сотні Миргородського полку. А дід Петро Федорович, навчаючись у Києво-Могилянській академії, змінив прізвище на Чайковський.

      Композитор захоплювався мелодійністю та неповторним колоритом українських народних пісень, які використовував у своїх творах. Українські теми звучать у Другій симфонії, Першому фортепіанному концерті, операх «Мазепа» та «Черевички».

      Чайковський обезсмертив своїм ім'ям наше містечко, яке любив усією душею, де написав більше 30-ти творів і де був безмежно щасливим, оточений піклуванням, увагою, турботою своїх рідних.  І любили його не за те, що він був знаменитим композитором, а просто за те, що він був, а то найщиріша і найсвятіша любов на світі. Петро Ілліч це знав, тому мабуть і сказав якось: «Я можу жити щасливо або у Кам’янці, або на самоті, і середини між цим немає».

   Напередодні 175-річного ювілею великого композитора Кам’янський історико-культурний заповідник вшанував П.І.Чайковського філармонійним концертом. У виконанні камерного ансамблю заповідника (керівник Т.Голуб) прозвучала його музика: «Пісня без слів», «Ноктюрн», «Колискова», «Баркарола», «Сентиментальний вальс», «Солодка мрія», «Неаполітанська пісенька» та ін. Ведуча концерту Т.П.Чупак у своїх розповідях торкнулася найяскравіших сторінок життя композитора. До святкових заходів долучилися також учні Кам’янської музичної школи, лауреати і переможці Всеукраїнського дитячого музичного конкурсу пам’яті П.І.Чайковського – Юля Могила, яка виконала «Вальс-скерцо», Даша Коломієць з п’єсою “Перервані мрії», Оля Телевна, у виконанні якої прозвучав твір «Білі ночі» з фортепіанного циклу «Пори року».

     Пречудова атмосфера панувала в цей вечір у колишньому флігелі родини Давидових (зараз тут розміщується історичний музей), в якому часто відпочивав і Петро Ілліч Чайковський. Думаємо, його душа раділа й відпочивала, адже найкращою даниною кожного композитора є постійне звучання його мистецьких творів.