П’ятниця 15 листопада запам’яталась для України не лише феєричною перемогою нашої футбольної збірної над галльськими "півнями”, а й сходженням на поетичний небосхил нової яскравої зірочки. У Кам’янському державному історико-культурному заповіднику відбулась презентація відразу двох дебютних збірок черкаської поетеси (із впевненістю говоримо цей почесний статус) – Катерини Вербівської.
Нагадаємо, що ще в минулому році Катерина Іванівна вперше саме в нашому заповіднику зачитувала свої поетичні творіння. Тоді ж була дана обіцянка, що першу презентацію збірки своїх віршів вона буде проводити теж у нас. І от цей день настав.
До центрального залу літературно-меморіального музею О.С.Пушкіна та П.І.Чайковського, де і проходив святковий захід, прибуло чимало прихильників поезії, лірики й творчості: мистецтвознавці, вчителі з учнями, наукові співробітники Кам’янського заповідника та ін. Всі вони з нетерпінням очікували урочистого дійства в честь людини, яка давно вже стала "своєю” в Кам’янці.
Звичайно, Катерина Вербівська не могла обійтись без моральної, творчої й музичної підтримки своїх друзів. До нашої прекрасної світлиці, з Черкас й області прибули: поет-лірик Сергій Ткаченко та письменник-гуморист Іван Дубінін. Тут, на місці, до них приєдналась ще одна поетеса, композитор Таміла Чупак. Всі вони разом, ця "неймовірна четвірка”, "мистецький квартет”, "літературна бригада” і стали головними дійовими особами незабутнього творчого вечора.
Спочатку слово було надано Сергію Ткаченку. Він є редактором однієї з двох поетичних збірок Катерини Вербівської ("Передчасся весни”, редактор іншої – "Вистигле літо” – Людмила Тараненко). Своєю багатою, насиченою, солов’їною, глибинною, різнобарвною й діалектичною мовою пан Сергій висловив власне захоплення Катериною Вербівською та її поезіями, котрі дивують новими мистецькими смаками, сказав слова вдячності за надану честь відредагувати її збірку, оскільки це приносить йому лише моральне задоволення та пояснив завдання і функції процесу редагування, так як це важливо для загально-суспільного освідомлення. На думку Сергія Ткаченка, меж досконалості не існує, тому й існує для цього інститут редакторства, покликаний покращити, збагатити, удосконалити й покращити поетичний чи прозовий твір. Монолог Сергія Ткаченка – це справжній філологічний скарб, слухаючий який повертаєшся у часи функціонування давньої української мови, яку далеко не кожний з нас знає й розуміє.
Потім, ініціативу перехопила "богиня” цього вечора – Катерина Вербівська. Вона розповіла власні передумови і причини, які побудили її взятися за перо, зупинилася на тематиці представлених на заході збірок, описала джерела творчого натхнення тощо. Своєю хрещеною матір’ю на поетичному поприщі Катерина Іванівна вважає Людмилу Василівну Тараненко. Саме Людмила Василівна своїми багатьма досвідченими порадами спрямовувала й визначала творчий шлях пані Катерини. Не оминули улесливих слів з уст героїні презентаційного дійства й названі вище її друзі – Таміла Чупак, Іван Дубінін та Сергій Ткаченко. Своїми ж мистецькими музами Катерини Іванівна назвала 3 складові: природу, радість й смуток, які постійно, невичерпним джерелом наснаги, надихають її на творчу працю.
Опісля, Катерина Вербівська читала свої вірші: ліричні, філософські, пейзажні, любовні поезії чарували людську свідомість своїм глибинним змістом, різнобарвними словами й епітетами. Спочатку вірші звучали окремо, а згодом – були включені у невеличку поетично-музичну композицію. Тут вже поезії декламувались під певний музичний супровід у виконанні Таміли Чупак. Сама ж Таміла Петрівна, у проміжках між віршами, співала пісні на слова Катерини Іванівни. Про деякі пісні пані Катерина навіть не здогадувалася, це був подарунок від Таміли Чупак. Уся ця незвична літературно-музичне постановка слухалась надзвичайно цікаво, уважно й приємно.
Далі говорив, точніше читав Іван Іванович Дубінін. Вірші-пародії на твори Катерини Вербівської як завжди перехилили увагу глядачів на гумористичний бік, викликавши шквал сміху, позитиву й радості.
Однак вечір завершився не гуморескою, а лірикою. Катерина Іванівна читала свої нові вірші. Чудова пейзажна й чуттєва лірика надихала на вічне. Судячи з почутого, його об’єму та кількості, нова поетична книжечка вже не за горами.
Усі присутні були дуже задоволені від побаченого й почутого. Автограф- і фотосесії з новою поетесою, приємні й теплі відгуки, щирі натхнення й побажання – саме цим завершилася презентація книг Катерини Вербівської у літературно-меморіальному музеї О.С.Пушкіна та П.І.Чайковського. Напевно, аура присутності двох світових геніїв творить тут все нових і нових митців. І от чергова з них – Катерина Вербівська. Що ж, пані Катерина, бажаємо Вам творчого натхнення, радості, тепла й власної мистецької самореалізації. Двері ж Кам’янського заповідника для Вас завжди відкриті!!!
Міністерство культури України
Управління культури Черкаської ОДА
