Бувають люди, як сонце, коли
навіть одна згадка про них зігріває душу, не говорячи вже про спілкування, яке
дарує невимовну радість і є нічим не іншим, як Божою благодаттю.
Працівникам Кам’янського державного історико-культурного заповідника
випала висока честь працювати поруч з такою людиною – Ларисою Олександрівною
Бондаренко. Добра, щира, розумна, відверта і порядна, благородна і справедлива,
вона все життя віддала музейній справі, завжди дарувала людям радість, усмішку
і натхнення. Таких людей зустрічаєш не часто, оскільки лише одиниці надихають
на життя, лише одиниці характеризуються виключно позитивними оцінками, лише
одиниці віддають себе заради блага інших. І дуже важко повірити, що таку Людину
вже більше ніколи не побачиш.
Працівники Кам’янського державного історико-культурного заповідника
глибоко сумують за такою тяжкою втратою і висловлюють слова співчуття усім
рідним і близьким Л.О.Бондаренко. Ми втратили прекрасну людину, відданого
друга, мудрого порадника і талановитого митця. Земля Вам пухом, Ларисо
Олександрівно, і вічна пам’ять…
Небо поповнилось іще однією
яскравою зіркою…