Щороку у квітні патріоти з різних  куточків України з`їжджаються до Холодного Яру, щоб вшанувати героїв визольної боротьби усіх століть. Приурочені ці заходи пам`яті  Головного отамана Холодного Яру Василя Чучупака та його побратимів, які віддали своє життя за волю України.

   7 квітня в історичному музеї  Кам`янського державного історико-культурного заповідника  до дня трагічної загибелі Василя  Чучупака та до 120-річчя з дня його народження було проведено літературно-музичну композицію «…І повіє новий огонь з Холодного Яру» , яку прослухали учні 9-А, 9-Б класів ЗОШ № 2 та учні 10-Б класу ЗОШ № 1.

       Композиція познайомила школярів з історією легендарного Холодного Яру, який завжди притягував до себе  непокірних духом людей, тих, хто не жалів своєї крові у боротьбі за свободу рідного  краю.  У 20-х роках  ХХ ст. Холодний  Яр став центром  повстанського руху, який часто називають «другою коліївщиною». Тоді в холодноярських лісах збиралися  тисячі  повстанців, щоб боронити Україну від ворога.

        Про долю першого Головного отамана Василя Чучупака та його старшого брата Петра, який був начальником штабу холодноярських повстанців, і розповіли ведучі літературно-музичного вечора.

       Родина мельниківських селян Чучупаків  мала п`ятеро синів. Збираючи кожну копійку, батьки зуміли дати своїм дітям освіту , і четверо хлопців стали вчителями. Цих же чотирьох синів (Петра, Василя, Олексу і Дем`яна) віддали Степан і Оксана Чучупаки  визвольній боротьбі за Україну:  всі вони воювали в Холодному Яру.

       Окрема  частина композиції присвячена тому трагічному дню, коли під час наради у лісництві на хуторі Кресельці був захоплений в полон Петро Чучупак з побратимами, а Василь, не зумівши визволити  їх, потрапив  в оточення до червоних  і застрелився, щоб не віддатися в руки ворогові. Про ці сторінки історії Холодноярської республіки  учні дізналися, прослухавши фрагменти з книг Юрія Горліс-Горського «Холодний Яр» та Василя Шкляра  «Чорний Ворон».

      Після загибелі братів Чучупаків (Петро, що потрапив у більшовицький полон, був розстріляний у ЧК), Холодноярська організація не розсипалася. Ще кілька років точилася запекла боротьба, і останні повстанці загинули аж на початку 30-х років. А далі на довгих 70 літ ці героїчні події були викреслені з нашої історії, так само, як і голодомори та репресії…

       Починаючи з 1996 року, в день загибелі Василя Чучупака 12 квітня до його могили приїжджають небайдужі українці різних земель, щоб вшанувати пам`ять про тих, для кого воля і свобода  - то не пустий звук. Цього ж року у Холодному Яру  згадуватимуть і наших новітніх героїв, які у ХХІ столітті пролили свою кров за незалежність України. 13 квітня на території музейно-етнографічного комплексу «Дикий хутір» буде відкрито перший пам`ятник Небесній Сотні, встановлений  біля церкви Святого Праведного Петра Багатостраждального (Калнишевського). Бо Холодний Яр не обмежується географічними рамками. Для українців він понад межами лісів і ярів. Це – символ українського духу. І в нашій нинішній боротьбі за свободу Київський  Майдан , а з ним і вся Україна стали Холодним Яром.

    У літературно-музичній композиції прозвучала музика у виконанні камерного ансамблю заповідника( Яна Бобалік  «Самотній птах», Мирослав Скорик «Мелодія», Джон Вільямс - мелодія з кінофільму «Список Шиндлера», лемківська народна пісня «Пливе кача», а також українська народна пісня на слова Тараса Шевченка «За байраком байрак» та «Пісня про Чучупаків» у виконанні Таміли Чупак).