15 лютого 2013 р. в літературно-меморіальному музеї О.С.Пушкіна та П.І.Чайковського Кам’янського державного історико-культурного заповідника був проведений літературно-музичний вечір "Через сто зневір”, присвячений одному із найкращих українських поетів ХХ ст. – Василю Стусу:

Крізь сотні сумнівів я йду до тебе,

Добро і правдо віку. Через сто зневір…

В основу літературного сценарію (автор – Таміла Петрівна Чупак) композиції лягли сторінки життя і творчості В.Стуса.

Доля поета-патріота була трагічною. За виступ у кінотеатрі "Україна” у 1965 р. його виключили із аспірантури Інституту літератури. Він був неспроможний пройти повз несправедливість і підтримав своїх друзів, Івана Дзюбу та В’ячеслава Чорновола, які відкрито заявили про арешти серед української інтелігенції. Результатом цього виступу стало 5 р. тюремного ув’язнення та 3 р. заслання на Колимі. А далі – воля, на неповних 9 місяців. І знову новий вирок: 10 р. таборів та 5 р. наступного заслання на Колиму.

Ведучі заходу – Т.Чупак, О.Мушта, Я.Архип’юк – читали численні вірші В.Стуса різнопланової тематики: філософські роздуми про навколишній світ, опис жорстокої дійсності, краса природи тощо. Всі ці поетичні доробки підтверджувало його непересічний талант Творця і Майстра.

Святковий захід супроводжували і численні пісні на слова В.Стуса у виконанні автора музики – Т.П.Чупак.

За життя Стуса Україна фактично не знала поета. Його не друкували, замовчували, хоча найбільшим злочином В.Стуса було те, що він був українцем, любив свою мову, землю, свою культуру і хотів бачити Україну не витоптаним полем, батьківщиною яничарів, а багатою, родючою, щасливою країною. Він міг стати Нобелівським лауреатом, та влада розуміла, що мертвим цієї нагороди не дають.

У композиції прозвучав запис голосу В.Стуса, що ще більше наблизило поета до нас та відтворило його власну інтерпретацію поезій. Спогади  дружини поета Валентини Попелюх, пісня сестер Тельнюк "Прощай Україно”, відеохроніка перепоховання В.Стуса з Колими на Україну – все це підтвердило трагічну долю поета та його тернистий життєвий шлях.

Сьогодні Василь Стус повертається до нас. Поволі, але повертається, займаючи своє почесне місце серед найталановитіших, найсамобутніших у світовій літературі.

                                                    ми ще повернемось,

                                                            обов’язково повернемось

                                            але: не мертві,

                                                     але: не переможені,

                                                             але: безсмертні.