В рамках грантового проекту “Розбудова та облаштування туристичного об’єкту “Тясминський каньйон” в м. Кам’янка”, який фінансується за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від ЄС, Кам’янський державний історико-культурний заповідник продовжує науково-дослідницьку діяльність по вивченню рослинного світу унікальної природної пам`ятки нашого краю – Тясминського каньйону.
   Як відомо, першим дослідником бріофлори Тясминського каньйону був Андрій Созонтович Лазаренко (1901-1979рр.). Відомий ботанік, визначний бріолог, член-кореспондент Академії наук УРСР, доктор біологічних наук, професор А.С.Лазаренко свою наукову діяльність присвятив своєрідній групі рослинного світу – мохам і всебічно та глибоко вивчав їх впродовж всього життя. Відкритий А.С.Лазаренком на Тясминському каньйоні реліктовий комплекс мохів має велику наукову цінність. Про це свідчить занесення їх до «Червоної книги України».

  Наступним дослідником Тясминського каньйону, який зробив значний внесок у дослідження бріофлори природної пам’ятки став старший науковий співробітник Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, кандидат біологічних наук Віталій Михайлович Вірченко. В 1995 р. В.М.Вірченко склав список усіх відомих мохів Тясминського каньйону. В зв`язку з унікальною бріологічною цінністю цієї території вчений запропонував включити Тясминський каньйон до Червоної книги європейських бріофітів, зробивши подання до відповідного комітету Міжнародної асоціації бріологів, що знаходиться у США.

Окрема сторінка в історії дослідження бріофлори Тясминського каньйону належить доктору біологічних наук Дмитру Костьовичу Зерову та його учениці, кандидату біологічних наук Раїсі Яківні Партиці. На початку 2015 року В.М.Вірченко, переглядаючи не влиті фонди бріологічного гербарію НАНУ, натрапив на збірку мохоподібних Д.К.Зерова і Л.Я.Партики з околиць м. Кам’янки Черкаської області. Вона була зібрана 13.09.1963 р. і містила 13 пакетів печіночників та мохів. Як вважає В.М.Вірченко, мохи були зібрані Зеровим на петрофітно-степових ділянках, що розміщені на обох берегах річки Тясмин. Всі ці види належать до своєрідної групи печіночників, виявлених раніше на відкритих сухих місцях Українського кристалічного щита в межах степової та лісостепової зон. За твердженнями Дмитра Костьовича вони зберігаються в Україні з тих часів, коли в причорноморських степах встановився посушливий клімат, тобто, принаймні, з пліоцену.
   У квітні 2019 р. на Тясминський каньйон працювала експедиція відомих українських вчених-біологів у складі Якова Петровича Дідуха – члена-кореспондента НАН України, доктора біологічних наук, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії в галузі науки і техніки України, лауреата премії ім. М.Г. Холодного НАНУ, завідувача відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України, професора кафедри екології природничого факультету Національного університету «Києво-Могилянська Академія»; Куземко Анни Аркадіївни, доктора біологічних наук, провідного наукового співробітника Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України та Віталія Михайловича Вірченка – старшого наукового співробітника Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України, кандидата біологічних наук. Експедиція мала на меті підтвердити або спростувати збереження на Тясминському каньйоні реліктового комплексу мохів льодовикового періоду, відкритого тут у 1925 – 1926 рр. академіком А.С.Лазаренком та збереження рідкісних рослин степової зони, що ростуть на правому схилі Тясминського каньйону.

   Науковці на човні обстежили скелі з бріофітів лівого берега природної пам`ятки, взяли зразки мохоподібних, з захопленням відзначили унікальність кам`янистих скель, що омиваються вапняковими водами.

    Результатами своїх досліджень вчені поділилися на Першій науково-практичній конференції «Історичні, правові та природоохоронні аспекти збереження каньйонів України», що відбулася 24 травня 2019 року в приміщенні історичного музею Кам`янського державного історико-культурного заповідника.

   В продовження реалізації грантового проекту “Розбудова та облаштування туристичного об’єкту “Тясминський каньйон” в м. Кам’янка”, в середині жовтня цього року на Тясминському каньйоні побувала експедиція ліхенологів з Херсонського державного університету у складі доктора біологічних наук, професора, завідувача науково-дослідної лабораторії біорізноманіття та екологічного моніторингу ім. Й.К. Пачоського, заслуженого працівника освіти України Олександра Євгеновича Ходосевцева, аспіранта Харківського державного університету Валерія Вікторовича Дармоступата, аспірантки Харківського державного університету ім. В.Н. Каразіна Ольги Євгеніївни Сірої.

    Ліхенологи – це вчені, які вивчають групу нижчих рослин – лишайники. За всю історію дослідження рослинного світу лишайники Тясминського каньйону привернули увагу вчених вперше. На Тясминському каньйоні, за розповідями дослідників, можуть знаходиться нові і цікаві для науки види лишайників. На скелях нашої унікальної природної пам`ятки вчені зібрали зразки лишайників для подальшого вивчення в науково-дослідній лабораторії Херсонського державного університету.
Невимушене і приємне спілкування з вченими долучило і науковців Кам`янського історико-культурного заповідника до збору зразків лишайників і мохів для нашого земляка, доктора біологічних наук Михайла Федосійовича Бойка який є провідним бріологом університету. Висновки вчених щодо лишайників Тясминського каньйону будуть надруковані у збірці матеріалів травневої конференції, яка готується до друку.

Алла Єфремцева, науковий співробітник наукового відділу охорони пам’яток історії, культури та природи Кам’янського державного історико-культурного заповідника