13 серпня, напередодні  християнського свята Маковія,   в  літературно-меморіальному музеї О.С.Пушкіна і П.І.Чайковського відбулася презентація  книг заступника директора заповідника з наукової роботи Таміли Чупак - «Білим по білому» та «Павутинова мелодія  бабиного літа». Незважаючи на спекотний вечір, зал музею був переповнений  шанувальниками її творчості. Відбулося справжнє свято  музики, поезії і високого слова.

     Розпочала Таміла свій вечір з романсу на вірші  відомої поетеси- шістдесятниці Ірини Жиленко, твори якої надзвичайно їй близькі.  Один за одним  звучали її вірші з поетичної збірочки «Білим по білому», передмову до якої написав наш незабутній земляк, талановитий поет і справжній українець Данило Кононенко. «Народитися в Кам’янці і не бути поетом, а чи музикантом?  – пише Данило Андрійович – Та такого в принципі бути не може. Адже  це  та сама Кам'янка, де й понині витає високий дух Пушкінської поезії і хвилює серця невмируща, така надихаюча і всемогутня музика Чайковського!»

       Так справді,  Таміла не могла не стати музикантом, адже  виховувалася в музичній родині. Бабуся Катя мала від природи гарний голос, який був дуже схожим на голос української оперної співачки Оксани Петрусенко. Малій дівчинці здавалося, що по радіо співає її бабуся і вона дивувалася: як це може так бути. Дідусь грав в духовому оркестрі на баритоні, батько – на баяні. Природні музичні дані Таміла Петрівна успадкувала від своїх рідних, а ось на поезію її «благословила» черкаська поетеса Людмила Тараненко, відчувши в талановитому композиторі не менш талановиту поетесу і сама  ж написала передмову до її  першої збірки  «Я молюся піснею до неба».

     Вірші  Таміли Чупак зіткані  з любові, добра, тепла, сонця, неповторних  звуків рідної мови.

      «Таміла Чупак – пише Данило Кононенко – поетеса, яку муза веде за руку і в чоло цілує».

        Мелодійність і пісенність  її творів сповнена любові, ніжності і глибокої краси людської душі:

Наберу повні пригорщі світла,

намалюю, насню, нагадаю,

сонценотами день наспіваю

і тобі подарую на спомин.

Щоб жар-птиці сідали на плечі

і губили на щастя пір'їни,

очі щоб на красу прозрівали,

а душа до моєї  вертала.

      А ось про прозову збірочку Таміли Чупак  «Павутинова мелодія  бабиного літа» Сергій Носань пише так: «Втішений поет візьме за руку свою життєдайну Музу, щоб однині удвох, оминаючи прозаїчні будні,  неувагу світу, злослів’я  і потраву,  - вимережувати свою сокровенну, ясноджерельну тихоплинну казку життя». А ще Сергій Лукович  додає, що таку прозу дано писати  тільки поетові, або ж прозаїку з витончено-чутливою поетичною душею. І  слово її сповнене  веселих, яскравих і природних  іскринок. Читач захоплено дивується чистоті й образній, поетичній одухотвореності кожного зігрітого її серцем  слова, яке ні на чиє інше не схоже і нині рідко зустрічається  в нашій сучасній прозі.

      Справді тим, кому довелося звернутися до літературннх творів Таміли Чупак, отримали величезне естетичне задоволення, поринули у неповторний світ її образів, витонченого філігранного слова, відчули одвічну мелодію гармонії та  краси  навколишнього світу.

    Талановиту жінку приїхали привітати колеги по перу зі Сміли та Черкас. Давня подруга черкащанка Катерина Вербівська  зі своєї нової поетичної збірки  «Листопадові рої» подарувала Тамілі  та всім присутнім улюблені її твори та присвяту, а Іван Дубінін прочитав твір Таміли Петрівни «Дощик і Парасолька» та пародію на нього, чим викликав сміх слухачів, також поет подарував кілька віршів зі своєї ліричної поетичної збірочки «Осінній листоноша». Сміляни Ігор Коваленко та Лілія Блискавиця теж говорили теплі, щирі слова письменниці та прочитали невеличкі свої твори. А завершив дійство наш земляк – голова обласної організації Національної спілки письменників України Володимир Ткаченко. На вечорі звучали музичні твори Таміли Чупак на вірші Катерини Вербівської, Івана Дубініна, Людмили Тараненко, Валерія Кикотя, присвята пам’яті Данила Кононенка тощо.

      Талановита, обдарова, вродлива, шляхетна жінка – винуватиця вишуканого зібрання  потопала у квітах і компліментах, нікому не хотілося йти додому, спілкування продовжувалося  ще до пізнього вечора.

       Всі кошти від проданих книг були передані спілці волонтерів “Барикада” для потреб кам’янчан, що перебувають в зоні АТО.

           Галина Таран,

директор Кам’янського державного

історико-культурного заповідника