В історичному музеї Кам`янського державного історико-культурного заповідника відкрилася виставка «Життя – симфонія». Експозиція виставки присвячена 80-річчю від дня народження нашого земляка, композитора, диригента, педагога, Заслуженого діяча мистецтв республіки Татарстан, професора Казанської консерваторії Леоніда Зіновійовича Любовського. 
Експонати виставки, серед яких ноти, програми та афіші концертів, творчих вечорів, балетів різних років, особисті фотографії, книги композитора розповідають відвідувачам про творчий шлях митця.
     Леоніда Любовського називають «симфоністом-трагіком», у творах якого оживають традиції трагічних симфоній Д.Шостаковича. Але в одночас в його творах отримало розвиток усе нове, що увійшло в світ музики за останні десятиріччя. Його музика пронизана тривогами сучасного світу і наповнена філософською глибиною.
     Народився Леонід Любовський 24 лютого 1937 року в Кам`янці. Тут минули його дитячі роки. Леонід Зіновійович пам’ятає себе з трьох років, коли почалася Друга світова війна, яка забрала життя багатьох його рідних. Війна вплинула на формування його особистості і, за словами самого митця, «…та трагедія, яку пережила країна у воєнні і післявоєнні роки, до цього часу болем відгукується у моїй душі і знаходить відображення в музиці».
     Музичну освіту майбутній композитор розпочав із навчання в Кам`янській музичній школі ім. П. І.Чайковського. Він згадував: «… в музичній школі в мене не було інструменту. Коли ми повернулися з евакуації до рідного міста, все було розбите, розграбоване, нам важко було звести кінці з кінцями. Можливість займатися на інструменті дала мені М.А.Шкаліберда, директор музею О.С.Пушкіна і П.І.Чайковського у Кам`янці. Там, в кімнаті колишнього дворянського будинку, стояв старий рояль, на якому грав П.І.Чайковський. За домовленістю з директором я приходив займатися до музею після його закриття для відвідувачів. Напівтемна кімната, рояль, клавіш якого торкалася рука великого композитора… Ось в такій романтичній атмосфері пройшли роки мого музичного становлення. Любов до музики П.І.Чайковського я проніс через все життя».
   Після закінчення школи Леонід Зіновійович вступив до Львівського музичного училища, де його викладачем був відомий український композитор А.Кос-Анатольський. 
   У 1961 році закінчив з відзнакою музучилище у Львові і вступив до Казанської державної консерваторії. З 1962 по 1967 роки Л.Любовський – студент теоретико-композиторського факультету. Був учнем професора Н.Жиганова по класу інструментовки. Саме в Казанській консерваторії Леонід Любовський закінчив доцентуру і залишився працювати викладачем на кафедрі композиції. 41 рік присвятив викладацькій діяльності.
    Композитор працює в багатьох жанрах: опери, симфонії, інструментальні концерти, сонати, вокальні і хорові цикли, пісні. Найвідоміші його твори – опера «Свято святого Іоргена» (1967р.), опера «Кам`яний господар» (за драмою Лесі Українки, 1973р.), сюїта для соліста і симфонічного оркестру «Із моабітського зошита» (1971р.), дитяча опера «Незнайко в Сонячному місті» (1973р.), симфонічна сюїта «Антоній і Клеопатра», кантати «Людскую боль в слова облечь…» (за творами М.Твардовського), «Передчуття весни», «LAKRIMOSA» та балет «Сказання про Йусуфа» (2001р.), який був удостоєний державної премії РФ. Саме цей балет був високо оцінений критиками і названий «проривом ХХІ століття». Композитор провів більше двохсот авторських концертів і творчих зустрічей в провідних залах РФ, Татарстану, України, Казахстану, США, Німеччини, Болгарії, Японії, Італії, Польщі, Іспанії, Литви, Естонії, Молдови та ін.
     Леонід Зіновійович Любовський – це особистість, яка своєю творчістю намагається внести хоча б краплю добра у цей світ. Він вважає, що до справжніх цінностей людство може прийти завдяки музиці, яка наповнена не тільки естетичним, але й етичним, духовним змістом.