Ось і минув рік з часу трагічної розв’язки Революції Гідності. Не скорившись злочинному режимові, виборюючи своє право на щасливе майбутнє, прагнучи жити в заможній європейській країні, мільйони українців вийшли на Майдан Незалежності та на інші великі й малі Майдани по всій Україні. Герої Небесної Сотні, що віддали життя за оновлення нашої держави, не будуть забутими, адже «Герої не вмирають!».
… і мовчки сотня непокорених героїв
відходила у чисті небеса,
і погляди знесилених мільйонів
дивились вслід братам, батькам, синам.
У ці трагічні дні в усіх містах та селищах України проходять мітинги пам'яті, марші гідності, молебні тощо. Не залишилися осторонь і кам'янчани. Кам'янський історико-культурний заповідник підготував літературно-музичний вечір-реквієм, присвячений пам'яті Небесної Сотні. Автор і ведучий, завідуючий музеєм О.С.Пушкіна і П.І.Чайковського, О.А.Мушта нагадав усім присутнім імена героїв та розкрив історії їхнього життя. Розповідь ведучого торкнулася героїв з двома батьківщинами, серед яких Сергій Нігоян (Дніпропетровщина). До Небесної Сотні також увійшли люди творчих професій, наприклад Валерій Брезденюк зі Жмеринки. Серед загиблих героїв багато юних людей, таких, як Сергій Байдовський з Волині. Приклад Віктора Чміленка (Бобринець), що все своє життя боровся з режимом, показав, як потрібно вірити і не здаватися. Вшанували присутні і земляків-черкащан, серед яких Максим Горошишин. Герой похований у селі Грушківка Кам'янського району. Історію його 25-річного непростого життя не можливо було слухати без сліз.
Враження від почутого доповнили відеоматеріали та світлини названих вище й інших героїв Небесної Сотні, а також музика у виконанні камерного ансамблю історико-культурного заповідника (керівник Т.І.Голуб). Тужлива « Аппасіоната», героїчний марш січових стрільців «Ой, у лузі червона калина», експресивна «Пассакалія Г.Генделя, драматичне «Палладіо» І.Дженкінса, щемлива «Мелодія» М.Скорика та трагічна лемківська нар пісня «Гей, пливе кача» нікого не залишили байдужими.
Після завершення літературно-музичної частини усі присутні, утворивши колону, зі смолоскипами, свічками та прапорами рушили до пам'ятного знаку Небесній Сотні, де виступили учасники Революції Гідності.
А сотню вже зустріли небеса…
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров'ю перемішана сльоза,
А батько сина ще не відпускав…
Й заплакав Бог, побачивши загін –
спереду сотник – молодий, вродливий.
І юний хлопчик в казці голубій,
і вчитель літній, сивий-сивий.
І рани їхні вже їм не болять,
жовто-блакитний стяг покрив їм тіло.
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна Сотня в вирій полетіла.
Слава Україні! Героям слава!
|