Літо 2020 року розпочалося з болючої втрати і віднині поповнить трагічні сторінки історії України. 1 червня за межу вічності перенеслася душа Великого Українця – композитора Мирослава Скорика. Герой України, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка, професор Національної музичної академії України, народний артист України – цей ряд можна продовжувати, та все одно буде неймовірно мало, щоб висловити всю глибінь нашої вдячності генію музики, твори якого, глибоко національні по духу, відомі в багатьох країнах світу.
В листопаді 2011-го року Мирослав Михайлович побував у Кам’янці. Він став головою журі IX Всеукраїнського дитячого музичного конкурсу пам’яті П.І. Чайковського. Почуття радості, хвилювання і неймовірного захвату пережили організатори конкурсу, працівники Кам’янського заповідника, а також конкурсанти, педагоги, кам’янчани й гості, коли дізналися, що журі очолить сам Скорик!
Напередодні конкурсних прослуховувань Мирослав Михайлович погодився провести у Кам’янці творчу зустріч. В історичному музеї Кам’янського заповідника зібралося багато дітей та дорослих. Всі чекали на омріяну зустріч з улюбленим композитором. Довгоочікувана мить, коли митець переступив поріг музею, напевно залишиться в наших серцях назавжди. Зал підхопився в єдиному пориві, всі аплодували стоячи. Оплески довго не стихали, а великий музикант лише стримано кланявся. Леся Олійник, чудовий музикознавець і великий друг Кам’янки, професійно модерувала зустріч, розповідаючи присутнім про композитора і надаючи слово то самому Мирославу Скорику, то її величності Музиці у виконанні Маестро. 
Він захопив усіх присутніх прекрасною грою власних фортепіанних творів, наповнених оптимістичним світосприйняттям, життєдайною силою образів, вишуканістю естетичного смаку, гармонійністю у поєднанні різностильових засобів виразності, продемонструвавши за годину, яка пролетіла як одна мить, унікальність свого композиторського обдарування. Публіка довго не відпускала Мирослава Михайловича, а митець щиро спілкувався, фотографувався і роздавав автографи усім бажаючим. 
Нещодавно делегація працівників Кам’янського заповідника та викладачів Кам’янської ДМШ ім. П.І.Чайковського побувала в Києві на ювілейному вечорі Мирослава Скорика, присвяченому його 80-річчю. Концерт відбувся у великому залі Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського. Відтоді пройшло трішки більше року. Ми ніколи не забудемо, як композитор виходив на сцену і диригував напевно своїм найвідомішим твором, який українці давно вважають духовним гімном України, – «Мелодією». 
У Кам’янському державному історико-культурному заповіднику зберігається автограф Мирослава Скорика, зроблений його рукою саме на нотах «Мелодії». Композитор і його музика назавжди залишаться в наших серцях.

Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану.
В барельєфах печалі уже їм спинилася мить.
А підмайстри іще не зробились майстрами.
А робота не жде. Її треба робить.
І приходять якісь безпардонні пронози.
Потираючи руки, беруться за все.
Поки геній стоїть, витираючи сльози,
метушлива бездарність отари свої пасе.
Дуже дивний пейзаж: косяками ідуть таланти.
Сьоме небо своє пригинає собі суєта.
При майстрах якось легше. Вони - як Атланти.
Держать небо на плечах. Тому і є висота.
/Ліна Костенко/