https://www.facebook.com/Kamyanka.Zapovidnuk/videos/953705811734367/

Однією з найтрагічніших сторінок німецько-радянської війни була Дніпровська повітрянодесантна операція (25 вересня − 28 листопада 1943 року), за два місяці якої загинуло і зникло безвісти понад 3 500 десантників із 4 575 тих, що висадилися. 
Серед учасників Дніпровської повітрянодесантної операції був і 18-річний москвич Микола Кашурніков, навідник мінометної роти, що входила до 3-ї гвардійської повітрянодесантної бригади. Восени 1943 року бригада перебазувалася в район аеродрому поблизу м. Лебедин, звідки мала зробити стрибок, перелетівши через лінію фронту.
Висадку здійснили невдало, на відкрите поле, і десантники почали пробиратися до лісу. По дорозі, під селом Степанки Черкаського району вступили в бій з німецькими танками. Протитанкової зброї десантник ... Читати далі »

Заборонені й жорстоко переслідувані царським режимом, громадсько-культурницькі організації “Просвіти” почали активно відроджуватись з початком революційних подій 1917-го року. Їхня розгалужена мистецько-світоглядна діяльність сприяла поширенню звичаїв і традицій українського народу, вихованню молоді в національному дусі та консолідації української нації в цілому.
На відміну від нестійкої й напруженої політичної ситуації, культурно-освітня сфера в 1917 р. у Кам’янці набула прийнятних темпів розвитку. Цьому сприяла активна співпраця місцевої громади та їхнього представницького органу – Кам’янського волосного комітету, утвореного у березні 1917-го року. Чи не найкраще така насичена суспільна взаємодія проявилась у русі за утворення товариства “ ... Читати далі »

Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану,
В барельєфах печалі уже їм спинилася мить…
(Ліна Костенко)
Найбільшим, найціннішим подарунком, який іноді підносить нам доля, є людина, якій хочеться сказати: «Дякую за те, що ти є. І, на превеликий жаль, дякую, що ти була». Такою людиною, мудрою, розумною, талановитою, благородною, інтелігентною, доброю і порядною є, був і залишиться Шатило Віталій Іванович.
Віталій Іванович – кам’янчанин. Народився 2 липня 1940 року в родині педагогів. Батько Іван Дмитрович – учитель математики, фронтовик, що пройшов дорогами Другої світової війни 1941-1945 років від початку до її перемоги; мати – Параска Семенівна – вчитель фізики. Віталій ріс під пильним наглядом рідних у нелегкі ... Читати далі »

https://www.facebook.com/Kamyanka.Zapovidnuk/videos/4233164750034678/

Історія Кам`янського краю не перестає вражати цікавими знахідками. У1959р. на території с. Лузанівка було відкрито Лузанівське відслонення , а вже на IV-й нараді Палеогенової комісії у Ленінграді у 1961р. вчені повідомили про унікальну знахідку рясної, добре збереженої фауни молюсків палеоценової доби кайнозойської ери в Кам`янському районі. За рішенням Черкаського облвиконкому від 26.06. 1972р. ця територія внесена в реєстр заповідних територій області і має статус державної геологічної пам`ятки природи місцевого значення.
Тривалий час між вченими велася дискусія про наявність палеоценових відкладів на «українській» частині Східно - Європейської платформи, що простягнулася через усю Європу до Уралу. Ще академік А.Д. Архангельський (1879-1940рр. ... Читати далі »

https://www.facebook.com/Kamyanka.Zapovidnuk/videos/928387600937508/

https://www.facebook.com/Kamyanka.Zapovidnuk/videos/663761370898485/

https://www.facebook.com/Kamyanka.Zapovidnuk/videos/1347486018767806/

У вирі подій Першої Світової війни (1914 – 1918 рр.) лопнула як мильна бульбашка величезна Російська імперія. Це призвело до Лютневої революції 1917 р. в Петрограді, зречення від престолу царя Миколи ІІ та переходу влади до рук Тимчасового уряду. На фоні загальних революційних подій, в Києві 3-4 березня (за старим стилем) 1917 р. створено головний національний представницький орган – Українську Центральну Раду. Відтоді, революційна хвиля стала швидко розповсюджуватися на околиці.
Владні повноваження на місцях в цей перехідний період здійснювались переважно через голів (комісарів) земських управ (виконавча гілка) та громадські комітети (представницька). Єдності дій описаних органів, звичайно, не було. Комісари ... Читати далі »

Кожедуб - один із трьох тричі Героїв СРСР. На фронт його відправили з гауптвахти. Коли оформляли документи, Іван сказав начальнику училища: "Ви про мене ще почуєте!". У відповідь почув: "Іди, німці з тебе стружку знімуть".
Іван Кожедуб народився 8 червня 1920 року в селі Ображіївка Шосткинського району Сумської області в сім'ї церковного старости. Взагалі, дитячі роки Кожедуба у всіх офіційних біографіях огорнуті таємницею. Відомо лише, що батько почав готувати Івана до життя з п'яти років - не дивлячись на протести матері, змушував його стерегти сад. Мабуть, родині здорово дісталося в роки колективізації, тому що в 14 років Івану довелося покинути рідний дім. Закінчивши семирічну школу він вступив у 1934 році до школи робітничої молоді в Шостці. Восени ... Читати далі »

Свято Трійці, яке в народі часто називають Зеленими святками, – одна з найважливіших подій українського народного календаря. Своїм корінням свято сягає дохристиянських часів, язичницьких русалій. Проводилися русалії кілька разів на рік: в період зимових святок, на Зелені свята, а також напередодні Івана Купала, в розпал літа, коли на полях вирішується доля урожаю. 
Літні русалії, пов’язані з родючістю полів, були спільними для усіх древніх слов’ян. Відзначалися вони по-язичницьки бурхливо: з іграми, піснями, танцями, моліннями про дощ і врожай. Як стверджують літописи, головним часом русалій був період із травня по червень (недарма ж червень називали «русальним місяцем»). Період проведення літніх русалій завершувався строго фіксованим днем літ ... Читати далі »

Працівники історико-культурного заповідника урочисто поклали квіти до пам'ятника О.С.Пушкіну, напередодні його народин. Завтра минає вже 221 літо від дня народження великого Майстра. Саме він став першим із славетного дуету митців (разом із П.Чайковським), які відвідали наше містечко у ХІХ ст., створишви передумови для його перетворення у майбутньому у визначний мистецький центр. Не забуваймо, кам'янчани про нашу історію та її вдатних творців.

«Родом – варшав’янин, серцем - поляк, талантом - громадянин світу... Він зібрав розсіяні по полях сльози польського народу, і вони спалахнули в діадемі людства алмазом краси, кристалами незрівнянної гармонії» Ципріан Каміль Норвід – польський поет

В цьому році виповнюється 210 років від дня народження великого композитора польського походження, піаніста-віртуоза і педагога Фредеріка Шопена.
Фредерік Францішек Шопен, згідно з легендою, з’явився на світ рівно в той момент, коли його батько грав на скрипці. Правда це чи ні – невідомо, але факт залишається фактом: ... Читати далі »

https://www.facebook.com/Kamyanka.Zapovidnuk/videos/607259146815798/

https://www.facebook.com/Kamyanka.Zapovidnuk/videos/616358355627893/

https://www.facebook.com/Kamyanka.Zapovidnuk/videos/1143189122707839/

https://www.facebook.com/Kamyanka.Zapovidnuk/videos/940789919712529/

Важливою постаттю у історії Кам’янщини є Василь Львович Давидов –
найближчий однодумець П.І.Пестеля, один із керівників Південного товариства декабристів, активний республіканець, автор цікавих віршованих імпровізацій, людина нагороджена багатьма здібностями, освіченість і дотепність якого вражали сучасників.
Але про особисте життя відомого декабриста знають далеко не всі. Дружиною Василя Давидова була Олександра Іванівна Потапова і їхні стосунки з самого початку свого розвитку зазнали справжніх випробувань.
Доля Олександри ще з самого дитинства була нелегкою. В 5 років вона залишилась сиротою і на виховання її взяла Катерина Миколаївна Давидова – мати Василя Львовича. 
Минали роки. О ... Читати далі »

Літо 2020 року розпочалося з болючої втрати і віднині поповнить трагічні сторінки історії України. 1 червня за межу вічності перенеслася душа Великого Українця – композитора Мирослава Скорика. Герой України, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка, професор Національної музичної академії України, народний артист України – цей ряд можна продовжувати, та все одно буде неймовірно мало, щоб висловити всю глибінь нашої вдячності генію музики, твори якого, глибоко національні по духу, відомі в багатьох країнах світу.
В листопаді 2011-го року Мирослав Михайлович побував у Кам’янці. Він став головою журі IX Всеукраїнського дитячого музичного конкурсу пам’яті П.І. Чайковського. Почуття радості, хвилювання і н ... Читати далі »

https://www.facebook.com/Kamyanka.Zapovidnuk/videos/596399260990617/

Вже перші кроки молодого П.І.Чайковського на композиторській ниві пов’язані з українською тематикою.
Влітку 1872 року в Кам'янці Київської губернії, в маєтку сестри Олександри Давидової він пише Другу симфонію, в якій використовує українські народні пісні «Ой, гуляв козак по Дону», «Ой, дзвони дзвонять» (пісня до гри в «Залізного ключа»), «Продай, милий, сиві бички» та «Журавель». Національний колорит музики відразу ж привернув увагу слухачів, які ще за життя композитора назвали Другу симфонію "Українською".
В одному з листів із Кам’янки митець зізнається, що «до обіду працює у гроті». Грот (штучна печера) був облаштований в кінці XVIII століття родиною Давидових, власників с ... Читати далі »

Пам'ять – це одне з найбільш вагомих, світлих і особливо необхідних дарувань людині природою. Вищою оцінкою життя є пам'ять людей, які навічно закарбували в своїх спогадах самовіддачу, жертовність в ім’я загальної справи, порядність, глибокий внутрішній, а відтак – непоказний патріотизм. Серед образів кам’янчан є ті, що навіть з роками не тьмяніють у пам’яті. До цієї когорти відноситься вимогливий і принциповий керівник, професіонал, талановитий організатор Микола Олександрович Бондаренко.
З радістю і глибоким сумом гортаємо сторінки життя ... Читати далі »

https://www.facebook.com/Kamyanka.Zapovidnuk/videos/688181652007619/

https://www.facebook.com/Kamyanka.Zapovidnuk/videos/251010756208060/

https://www.facebook.com/Kamyanka.Zapovidnuk/videos/185903206019898/ 

    Щороку в третю неділю травня в Україні проходить День пам’яті жертв політичних репресій. Дане меморіальне дійство присвячене тисячам невинно убієнним громадянам, які підпали під жорна анти людського більшовицького режиму. До цієї дати представляємо Вашій увазі дослідження про антирелігійні репресії на Кам’янщині в міжвоєнний період.

ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА І ДУХОВЕНСТВО ЯК ОБ’ЄКТ РЕПРЕСІЙ БІЛЬШОВИЦЬКОГО РЕЖИМУ У КАМ’ЯНСЬКОМУ РАЙОНІ У 1930-Х РР.

... Читати далі »