Вечір 24 вересня в історичному музеї видався поетично-музичний. Атмосферу свята створили два уродженці Кам’янки, що нині проживають у Києві, - Олександр Македонський та В'ячеслав Шульгін. Спів О.Македонського кам'янчанам уже доводилося чути в минулому році на вечорі пам'яті Анатолія Грабового. Але тоді він виконував пісні та романси під аккомпанемент роялю, сьогодні ж – під баян, на якому віртуозно грав В.Шульгін.
Колись обидва вони закінчили Кам’янську музичну школу ім. П.І.Чайковського: О.Македонський – по класу скрипки, а В.Шульгін – баяна. Згодом перший обрав не музичну професію, а от другий закінчив музичне училище, а пізніше й Київську консерваторію. Але, хіба рідко трапляється, що людина, отримавши професію, може її згодом кардинально змінити? І О.Македонський і В.Шульгін любов до музики пронесли через усе своє життя. Тож, цього вечора звучала поезія І.Франка, О.Журливої, П.Тичини, В.Сосюри, М.Гірника, а також українські народні пісні та романси: «Взяв би я бандуру», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Цвітуть осінні тихі небеса», «Сумна я була», «Три тополі», «Місяць на небі» та інші. Деякі пісні О.Македонський виконував дуетом із нашою перлиною - Тамілою Чупак. Зал чутливо реагував на знайомі пісні, підспівуючи Олександрові Македонському. Баян у руках В'ячеслава Шульгіна сміявся і плакав. Глядачі були зворушені, щиро дякували артистам за хвилини насолоди та відпочинку.
|