Справжній поет завжди поділяє долю свого народу. Усе талановите міцно тримається національного. Відірваний від України на 10 років Т.Шевченко, вжившись у чужомовне середовище, не полишає писати рідною мовою на рідні теми. Те ж саме можна говорити й про І.Франка, що писав багато польською, німецькою, а також про Л.Українку, М.Коцюбинського… Величезними гонорарами не вдалося заманити на петербурзьку сцену Марію Заньковецьку.

     А Ліна Костенко – лиш «інструмент, в якому плачуть сни мого народу», і те, що її   непокоїть – «це і є, напевно, Україна». Завдяки своїй надприродній проникливості, що є характерною для людей геніальних, вона наближена до істини, має абсолютний слух до «голосу віків». Ліна Костенко – Поет у найповнішому, справжньому розумінні цього слова.

Отак воно і йдеться до руїни,

Отак ми й загрузаємо в убозтво.

Є боротьба за долю України.

Все інше – то велике мискоборство.

     Саме тій, кого називають «совістю української нації», було присвячене тематичне заняття «Поет для епох», яке відбулось у літературно-меморіальному музеї О.С.Пушкіна і П.І.Чайковського Кам’янського державного історико-культурного заповідника, на ньому побували учні Райгородської ЗОШ. Ведуча заходу заступник директора заповідника з наукової роботи Таміла Чупак провела старшокласників найяскравішими стежками життя і творчості Ліни Костенко. Учні з цікавістю розглядали світлини, відео та прослухали романси Т.Чупак на сл. поетеси в авторському виконанні.

    Зазначимо, що крім змістовного тематичного заняття, старшокласники із Райгорода прослухали також захопливу екскурсію по парку ім.Декабристів. Даний захід проводила науковий працівник фондів заповідника Світлана Філіпова.